Навчальний посібник з туберкульозу - М.М. Савула 2002

Методи діагностики туберкульозу
Лабораторні методи дослідження

Виявлення мікобактерій туберкульозу (МБТ) є найважливішим дослідженням для підтвердження туберкульозної природи захворювання. МБТ шукають у харкотинні, промивних водах бронхів, мазках із гортані, виділеннях, спровокованих інгаляцією подразнювальних засобів (суміш 15 % розчину кухонної солі і 1 % розчину питної соди), або матеріалі, добутому з бронхів під час бронхоскопії. У разі ураження інших органів досліджують на МБТ плевральну, спинномозкову рідину, сечу, виділення із нориць.

Найчастіше шукають МБТ в харкотинні. Його збирають у стерильну кишенькову плювальницю вранці, натще. Хворий повинен почистити Зуби, прополоскати рот кип’яченою водою або 2 % розчином питної соди, після чого глибоко відкашляти харкотиння з дихальних шляхів. На етикетці плювальниці записують прізвище та ініціали хворого, дату і матеріал доставляють в лабораторію. Якщо немає можливості направити харкотиння на дослідження впродовж 2-х годин, його консервують, додаючи таку саму кількість 2 % розчину борної кислоти.

Якщо необхідно дослідити сечу на мікобактерії туберкульозу, її збирають вранці в стерильний посуд, провівши перед забором туалет.

На практиці найчастіше досліджують матеріал на МБТ методом бактеріоскопії або посіву на поживні середовища.

Бактеріоскопія дає можливість швидко отримати результат. Мазок, виготовлений із харкотиння, забарвлюють за методом Ціля-Нільсена, який ґрунтується на кислото-, луго-, спиртостійкості збудника туберкульозу - здатності мікобактерій, забарвлених фуксином, утримувати фарбу навіть після тривалої дії кислотою або спиртом, в той час, коли інша мікробна флора втрачає забарвлення. Під імерсійною системою мікроскопа МБТ мають вигляд ніжних червоних паличок на голубому фоні (рис. 12 - див. Додаток). Недоліком методу є те, що МБТ таким способом виявляють лише за наявності їх великої кількості (не менше 50-100 тис. в 1 мл харкотиння). Тому дослідження повторюють не менше 3-х разів. Бактеріовиділення, виявлене методом простої бактеріоскопії, вважають масивним, особливо небезпечним. Метод бактеріоскопії дуже простий, доступний, його можна виконати в умовах лікарні, поліклініки, амбулаторії. В наш час його рекомендують широко використовувати для виявлення відкритих (з бактеріовиділенням) форм туберкульозу в амбулаторних умовах у людей, що тривало кашляють. Це особливо важливо у перестарілих осіб, нетранспортабельних, у яких можна провести забір харкотиння вдома і доставити його для дослідження в найближчу лабораторію.

Дещо точнішим (на 10-15 %), але більш трудомістким є метод флотації (збагачення). Для його здійснення струшують гомогенізовану суспензію харкотиння з легшим від води вуглеводнем (ксилолом, бензином). Мікобактерії разом з вуглеводнем спливають на поверхню у вигляді піни, з якої готують мазки для бактеріоскопії.

Кращі результати дає також люмінесцентна мікроскопія, проте для її здійснення необхідно мати люмінесцентний Мікроскоп і дорогі барвники.

У протитуберкульозних закладах широко користуються методом посіву матеріалу на поживне середовище, який дозволяє виявити МБТ при їх кількості 20-100 в 1 мл харкотиння і визначити їх чутливість до протитуберкульозних препаратів. Застосовують, в основному, яєчні середовища Левенштейна і Фінна-2, вирощують культуру в термостаті при температурі 37 °С. Перший ріст колоній МБТ отримують лише через 3 тижні, інколи - аж через 2-3 місяці.

Біологічний метод - зараження гвінейських свинок - дає позитивний результат при наявності в матеріалі поодиноких мікобактерій, проте він дорогий, застосовується рідко.

Загальний аналіз крові має допоміжне значення для діагностики туберкульозу. При ранніх формах туберкульозу гемограма може бути не зміненою. Анемія розвивається лише при поширених і хронічних формах туберкульозу. Туберкульоз часто супроводжує помірний лейкоцитоз (до 15-10⁹/л), лише при казеозній пневмонії, підгострому дисемінованому туберкульозі легень він перевищує ці цифри. Помірно збільшується відсоток паличкоядерних нейтрофілів (зсув формули вліво), розвивається лімфопенія. Підвищення ШОЕ при туберкульозі частіше в межах 20-45 мм/год, при тяжких процесах - більше.

Загальний аналіз сечі при неускладненому туберкульозі легень не змінений. На фоні вираженої інтоксикації спостерігають невелику протеїнурію, окремі еритроцити. Велика кількість лейкоцитів у сечі при її кислій реакції повинна націлити увагу на можливість туберкульозу нирок. Стійка протеїнурія, циліндрурія можуть бути ознаками амілоїдозу нирок, який інколи ускладнює хронічні форми туберкульозу.