Навчальний посібник з туберкульозу - М.М. Савула 2002

Епідеміологія

Туберкульоз є одним з найдавніших інфекційних захворювань людства. Сліди туберкульозного ураження хребців знайдені в залишках скелета людини, що жила на території Німеччини 8000 років до нашої ери. Протягом сторіч ця хвороба була причиною смерті багатьох людей, втрати від неї були більшими, ніж під час епідемій холери, тифу або ж від куль під час воєнних походів. У XV-XVII ст. туберкульоз був дуже поширеним, особливо серед бідних прошарків населення, чому сприяла антисанітарія, міграція, низький рівень медичної допомоги. В XVII ст. 20-30 % усіх смертей припадало на туберкульоз.

Епідеміологічна ситуація з туберкульозу значно поліпшилася після другої світової війни, внаслідок широкого впровадження сучасних методів профілактики і Лікування. Складалися оптимістичні прогнози щодо можливості швидкого викорінення цього захворювання, які, проте, не здійснилися в жодній країні світу. А від початку 90-х років спостерігається повернення туберкульозу на світову арену як серйозної проблеми охорони здоров’я. Від нього щорічно помирає більше людей, ніж від інших інфекційних і паразитарних захворювань разом узятих, і смертність сягає 3 млн. на рік. Кожних 10 секунд хтось помирає від туберкульозу, а щосекунди одна особа інфікується. Загальна кількість хворих на туберкульоз на земній кулі сягає 60 млн., щорічно з’являється 7-10 млн. нових випадків захворювання. Експерти ВООЗ передбачають подальше погіршення епідеміологічних показників із туберкульозу.

Основними причинами збільшення туберкульозу в світі вважають міграцію населення, поширення ВІЛ-інфекції і пов’язаний з нею імунодефіцитний стан, забруднення довкілля, алкоголізм, куріння, наркоманію.

У нашій державі епідеміологічні показники з туберкульозу останніми роками погіршуються, і з 1995 р. прогресує епідемія цієї недуги. На обліку в протитуберкульозних диспансерах перебуває понад 650 тис. осіб. Із 1990 р. до 2000 року захворюваність дорослого населення збільшилася в 1,8 разів, смертність зросла в 2,7 рази і щорічно помирає від туберкульозу 8-10 тис. хворих. Крім тих самих чинників, що мають значення для поширення туберкульозу в світі, в Україні відіграють роль ще й економічні труднощі, збіднення населення, наслідки Чорнобильської катастрофи. Високою є захворюванність на туберкульоз серед безпритульних, осіб з асоціальною поведінкою, ув’язнених.

Туберкульоз є медико-біологічною і соціальною проблемою, тому для припинення негативних тенденцій в Україні мають першорядне значення загальнодержавні заходи, спрямовані на поліпшення економічних умов життя населення, оздоровлення довкілля, повноцінне фінансування медичних програм.