Військова гігієна з гігієною при надзвичайних ситуаціях - К.О. Пашка 2005

Гігієна праці особового складу військ при ліквідації наслідків надзвичайних станів і у воєнний час
Особливості праці на космічних об'єктах

Екологічна система, що формується у герметичній кабіні космічного об’єкта, максимально наближена за всіма показниками до умов проживання на Землі, проте має і ряд особливостей. Вони обумовлені необхідністю штучного створення газового середовища з абіотичних компонентів (генерація кисню, видалення вуглекислого газу і хімічних шкідливих домішок) та наявністю двох біологічних компонентів у цій системі - людини і мікроорганізмів. Остання обставина зумовлює нестійкість екосистеми, оскільки зміни однієї із ланок призводять до порушення системи в цілому.

Космонавти під час космічного польоту перебувають у стані невагомості, що спричиняє у них до сить виражені зміни у функціонуванні ряду систем і органів. Виконання операторами в умовах космосу складних і різноманітних завдань пов’язане з дією на їх Організм комплексу чинників середовища перебування. Встановлено, що створення звичних земних умов у герметичних об’єктах, до яких слід віднести і можливість виконання на борту космічних об’єктів санітарно-гігієнічних процедур - умивання та миття у душі космонавтів, у більшості випадків забезпечує надійну і результативну діяльність членів екіпажу.

Складні еколого-фізіологічні взаємовідносини людини і середовища перебування визначають основні закономірності формування атмосфери герметичних приміщень. Досліджено, що рівень забруднення повітря леткими метаболітами антропогенного походження залежить, у першу чергу, від параметрів температурно-вологістного режиму, характеру Харчування, рівня рухової активності людини. Доведено, що змінений газовий склад середовища скорочує час можливого перебування у ньому людини і впливає на її працездатність.

Фахівці космічної гігієни, які вивчали стан людини в умовах герметично закритого помешкання, встановили, що у неї виникає значне напруження адаптаційних резервів організму, перш за все, внаслідок психічного навантаження і меншою мірою від впливу шуму та інтегральної дії хімічних забруднень, космічного випромінювання, підвищеної іонізації середовища тощо.

Штучно створені умови середовища перебування людини у різних герметичних об’єктах досить динамічні. У ряді випадків порушення штатної роботи систем (відмова системи регенерації повітря, витік різних рідин, порушення температурного режиму тощо) можуть спостерігатися суттєві відхилення параметрів середовища від їх середніх значень. Це необхідно враховувати при оцінці придатності штучно створеного середовища для мешкання у ньому людини, а також передбачати можливість виникнення нештатних ситуацій, наприклад, зменшення у герметично замкнутих відсіках підводного човна, літака або космічного об’єкта вмісту кисню і збільшення концентрації вуглекислого газу, що спричинить у членів екіпажу гостру гіпоксію з гіпокапнією.

Дослідження показали, що указані вище чинники космічного польоту можуть несприятливо впливати на опірність організму людини, особливо на Т-імунну систему. Ослаблення імунобіологічних сил призводить до підвищення активності збудників інфекцій, у тому числі - представників мікрофлори самого організму. Потенційно небезпечними для космонавтів стають бактерії, які є стійкими до дії ліків позахромосомної (плазмідної) природи, що знижує або повністю нівелює ефективність антибактеріальних препаратів. Тому інфекційний процес, під час перебігу якого формується і алергічний компонент, у більшості випадків набуває затяжного характеру та майже не піддається звичайним методам Лікування.

Гігієнічною проблемою, що також потребує свого вирішення в умовах тривалого польоту, є відсутність сонячної радіації. Недостатність ультрафіолетового опромінення стає причиною цілої низки змін в організмі, що у свою чергу призводить до зниження його загальної резистентності та відповідно працездатності космонавта.

Проблема забезпечення «виживання» екіпажів космічних апаратів після приземлення або приводнення у безлюдній місцевості потребує розробки і удосконалення багатьох елементів аварійного спорядження з урахуванням умов, в які вони можуть потрапити, та для полегшення і пришвидшення рятувальних робіт.

Раціональне харчування має велике значення для забезпечення нормальної життєдіяльності і високої працездатності космонавтів при виконанні програм довготривалих космічних польотів. Основними вимогами, що пред’являють до їх раціонів харчування, є: адекватність калорійністі енерговитратам космонавтів; достатність та збалансованість вмісту білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, харчових волокон тощо.

Упаковки раціонів харчування для космонавтів повинні відповідати таким основним вимогам, як можливість вживання їх вмісту в стані невагомості одночасно з властивістю витримувати дію механічних чинників, перепадів температури та деяких змін об’ємно-вагових показників.

Тривале перебування людини на борту космічних орбітальних станцій можливе лише за умови використання води, яку отримують за допомогою регенеративної системи водозабезпечення (РСВ) із продуктів життєдіяльності людини або вологовмісних відходів технічних систем. Одним із шляхів підвищення гігієнічної надійності РСВ є проведення в умовах польоту оперативного контролю за якістю одержаної води за визначеними показниками.

Таким чином, проблему середовища перебування у герметично-замкнутих приміщеннях космічних кораблів можна умовно окреслити такими практично важливими питаннями, як: підтримання газового складу і параметрів мікроклімату та постійного санітарно-бактеріологічного стану у них; забезпечення космонавтів водою та їжею; дотримання особистої гігієни і створення відповідного санітарно-побутового забезпечення.