Військова гігієна з гігієною при надзвичайних ситуаціях - К.О. Пашка 2005

Основи організації санітарно-гігієнічних заходів у наземних військах при надзвичайних станах мирного часу та у воєнний час. Гігієна польового розміщення військ та населення

Метою санітарно-гігієнічних заходів є збереження і зміцнення здоров’я особового складу (потерпілого населення), підтримання достатнього рівня боєздатності та працездатності особового складу військ і формувань окремої невійськової служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій (населення) шляхом виконання чинних гігієнічних норм і правил щодо організації розташування, Харчування, водопостачання, створення безпечних умов праці військовослужбовців (ліквідаторів НС і населення) та їх лазнево-прального обслуговування, а також похоронення загиблих (померлих) під час бою чи при надзвичайних ситуаціях.

За організацію і проведення санітарно-гігієнічних заходів, що спрямовані на збереження та зміцнення здоров’я особового складу та боєздатності (працездатності) військових формувань, а також формувань окремої невійськової служби МНС¹ (потерпілого населення) відповідають всі командири (керівники підприємств та установ), начальники медичної (органів охорони здоров’я) та інших служб. Крім того, на медичну службу (органи охорони здоров’я) покладається методичне керівництво і санітарний нагляд при проведенні санітарно-гігієнічних заходів. Об’єм і зміст санітарно-гігієнічних заходів залежать від умов бойової та тилової обстановки (обстановки в районах надзвичайних ситуацій), а також від санітарно-гігієнічного стану військових, аварійно-рятувальних та інших формувань (груп населення) і районів їх дій (розташування).

¹ «Військові формування, а також формування окремої невійськової служби МНС» далі в тексті - формування.

Санітарний нагляд за своєчасністю, повнотою і ефективністю санітарно-гігієнічних заходів проводиться силами і засобами начальників медичної служби військових і цивільних формувань, державних санітарно-епідеміологічних служб Міністерства оборони та Міністерства охорони здоров’я України, а також інших відомств.

Змістом санітарного нагляду є:

- медичний контроль² за станом здоров’я особового складу формувань (рівнем здоров’я населення), умовами розташування і організацією харчування, водопостачання, виконання ним вимог особистої і громадської гігієни;

- контроль за дотриманням гігієнічних вимог при роботі особового складу формувань та населення в умовах шкідливого впливу різних чинників (іонізуючого випромінювання, електромагнітних полів, агресивних рідин тощо);

- контроль за лазнево-пральним обслуговуванням формувань та населення;

- проведення санітарно-епідеміологічної експертизи і контролю за якістю досліджень продовольства та води, що виконуються лабораторіями ветеринарної, продовольчої, хімічної та інженерної служб;

- контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних вимог при очищенні полів бою (районів надзвичайних ситуацій), похоронення загиблих в бою та внаслідок катастроф і померлих від травм та хвороб.

Виконання цілей санітарного нагляду досягається шляхом:

- безперервного спостереження за санітарно-гігієнічним станом формувань та населення, районами бойових дій (надзвичайних ситуацій) і розташування, а також контролю за організацією і здійсненням санітарно-гігієнічних заходів;

- проведення санітарно-епідеміологічної експертизи продовольства і води для визначення придатності до споживання в їжу і пиття, а також інших санітарно-гігієнічних досліджень, обумовлених обстановкою;

- узагальнення результатів спостереження і лабораторних досліджень та їх гігієнічної оцінки;

- розробки пропозицій щодо проведення санітарно-гігієнічних заходів для доповіді командуванню (керівництву) і організацією контролю за їх виконанням.

² Медичний контроль - це сукупність заходів, які здійснюються медичною службою (органами охорони здоров’я) з метою збереження та зміцнення здоров’я особового складу формувань (населення), забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя військ (груп населення), що досягається проведенням постійного контролю за виконанням встановлених вимог до умов професійної діяльності та побуту військовослужбовців (населення), дотриманням санітарно-гігієнічних норм і правил, проведенням контрольних медичних оглядів і обстежень та відповідних профілактичних і протиепідемічних заходів у формуваннях (серед населення), а також динамічного лікарського спостереження за станом здоров’я визначених професійних груп військовослужбовців (населення) та осіб, які перенесли інфекційні захворювання.

Спостереження за санітарно-гігієнічним станом формувань і населення здійснюється силами і засобами начальників медичних служб та санітарно-епідеміологічних установ Міністерства оборони і Міністерства охорони здоров’я України. Одночасно медична служба формувань сама є об’єктом державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

На основі співставлення даних медичного контролю за станом здоров’я особового складу формувань і населення з конкретними умовами їх діяльності та побуту представники цих відомств виявляють чинники, які шкідливо впливають на здоров’я підконтрольних осіб, розробляють пропозиції щодо проведення необхідних санітарно-гігієнічних заходів і доповідають командуванню (керівництву) та старшим начальникам медичної служби для включення їх у плани організації тилового, медичного та інших видів забезпечення. Обов’язковим є здійснення контролю за якістю, своєчасністю і повнотою виконання затверджених заходів.

Санітарно-гігієнічні заходи у формуваннях та серед населення плануються, організуються і здійснюються на підставі оцінки санітарно- гігієнічного стану формувань (груп населення) та районів їх розташування.

Санітарно-гігієнічний стан формувань і населення та райони їх розміщення оцінюють з урахуванням чинників, які впливають на здоров’я і боєздатність (працездатність) особового складу (населення) на основі аналізу таких основних даних:

- структури і рівня захворюваності особового складу формувань і груп населення;

- результатів санітарно-епідеміологічної, радіаційної, хімічної та біологічної розвідки;

- матеріалів санітарного нагляду за побутовим забезпеченням особового складу формувань і населення (розташування, харчуванням, водопостачанням, лазнево-пральним обслуговуванням тощо);

- можливості занесення збудників інфекційних захворювань у формування (групу населення) та наявності умов, що сприятимуть поширенню інфекції серед особового складу (населення).