Ортопедія - Олекса А.П. 2006

Захворювання суглобів
Інфекційні артрити відомої етіології
Інші післяінфекційні артрити

Зустрічаються випадки артриту у дітей після перенесеної скарлатини або кору, які виникають у кінці хвороби або після неї.

Скарлатинозні артрити можуть розвинутись у будь-яких суглобах як верхніх, так і нижніх кінцівок. Вони, як правило, бувають серозними, але трапляються і гнійні.

Серозні скарлатинозні синовіїти відносяться до токсичних, оскільки у пунктатах збудника скарлатини не знаходять: ексудат є стерильним. Такі артрити доводиться диференціювати з ревматичними, оскільки клінічно вони подібні і при скарлатинозному артриті також трапляються ураження серця. Діагноз ґрунтується в основному на анамнезі. Після лікування дитина одужує без ускладнень.

Гнійні скарлатинозні артрити можуть розвинутись при важкому септичному перебізі скарлатини, також мають важкий перебіг із класичними клінічними ознаками, які бувають при усіх гнійних артритах. У гнійному пунктаті інколи знаходять і висівають стрептококи. Гнійний запальний процес зумовлює значну деструкцію суглобового хряща, що призводить до анкілозу ураженого суглоба.

Лікування гнійного скарлатинозного артриту повинно проводитись інтенсивно і комплексно. Обов'язковими є антибактеріальна і детоксикаційна терапії, пункція з постійним орошениям суглоба антибактеріальними розчинами, надійна іммобілізація кінцівки у функціонально вигідному положенні, при необхідності — застосування автовакцини тощо.

Післякореві артрити виникають і розвиваються аналогічно скарлатинозним, трапляються як казуїстичні випадки. При серозних і серозно-гнійних коревих артритах проводять таке ж лікування, як і при скарлатинозних.