Цитологія, загальна гістологія та ембріологія - В. К. Напханюк 2002

Цитологія
Ядро

Ядро (nucleus) є обов’язковим компонентом клітини, в якому розташований Геном і формуються макромолекули, що контролюють синтетичні процеси в цитоплазмі.

Ядра найчастіше мають сферичну чи овоїдну форму, інколи паличкоподібну, сегментовану та ін. Розміри ядра становлять від 3-4 до 40 мкм. До складу ядра входять ядерна оболонка, каріоплазма, Хроматин, ядерце.

Ядро клітини, яка не ділиться (інтерфазне ядро), оточене ядерною оболонкою (nucleolemma), що складається з ядерних мембран: зовнішньої (membrana nuclearis externa) та внутрішньої (membrana nuclearis interna).

Між зовнішньою та внутрішньою ядерними мембранами існує перинуклеарний простір (cisterna nucleolemmatis).

Ядерна оболонка має пори (porus nuclearis) з поровими комплексами (complexus pori), що забезпечують проходження макромолекул до цитоплазми.

Ядерна оболонка виконує такі функції:

— бар’єрну — відокремлює вміст ядра від цитоплазми, обмежує вільний транспорт макромолекул між ядром і цитоплазмою;

— створення внутрішньоядерного порядку — фіксація хромосомного матеріалу в тривимірному просвіті ядра.

Каріоплазма, нуклеоплазма (nucleoplasma) — це рідка частина ядра, в якій містяться ядерні структури, вона є аналогом гіалоплазми.

Хроматин — це основна Структура інтерфазного ядра, яка добре забарвлюється основними барвниками і зумовлює для кожного типу клітин хроматиновий рисунок ядра.

Хроматин є структурним аналогом хромосом, в інтерфазному ядрі він являє собою тільця, які несуть ДНК. Морфологічно розрізняють два види хроматину.

Гетерохроматин (heterochromatinum) відповідає конденсованим в інтерфазі ділянкам хромосом і є функціонально неактивним; добре забарвлюється, саме його можна бачити на гістологічних препаратах. Гетерохроматин поділяють на структурний (являє собою ділянки хромосом, що постійно перебувають у конденсованому стані) та факультативний (здатний деконденсуватися).

Еухроматин (euchromatinum) — це деконденсовані в інтерфазі ділянки хромосом, які є функціонально активними. Цей хроматин не забарвлюється і не виявляється на гістологічних препаратах.

Ядра містять, окрім хроматинових ділянок і матриксу, перихроматинові фібрили, прехроматинові та інтерхроматинові гранули.

Ядерце (nucleolus) — найбільш щільна структура ядра, що формує Рибосоми і є похідним Хромосоми, одного з її локусів. Розміри ядерця — 1-5 мкм, форма — сферична.

В ядерці розрізняють гранулярний (по периферії) та фібрилярний (у центрі) компоненти. Гранулярний часто утворює нитчасті структури — нуклеолонеми, фібрилярний компонент — це рибонуклеопротеїдні тяжі попередників рибосом, гранули — дозріваючі субодиниці рибосом.

Препарати для вивчення

Препарат 4. Гетерохроматин ядра нейтрофільного сегментоядерного лейкоцита крові людини (рис. 15).

Мале збільшення. Розглянути препарат. При цьому збільшенні знайти на препараті мазка крові людини сегментоядерний нейтрофільний лейкоцит.

Велике збільшення. Розглянути інтенсивно-фіолетове ядро та блідозабарвлену цитоплазму. Зарисувати препарат.

На рисунку позначити: 1) ядро сегментоядерного нейтрофільного лейкоцита; 2) гетерохроматин.

Препарат 5. Еухроматин в ядрах клітин спінального ганглія (рис. 16).

Мале збільшення. Розглянути препарат. При цьому збільшенні знайти найбільшу клітину з великим ядром.

Велике збільшення. Добре видно, що Цитоплазма неоднорідна. Ядро розташоване в центрі, сферичної форми. В ньому видно ядерну оболонку у вигляді пограничної лінії. Ядерце кругле, забарвлене в інтенсивно-фіолетовий колір.

Зарисувати препарат. По всій каріоплазмі розміщений структурований еухроматин у вигляді глибок.

Рис. 15. Гетерохроматин ядра нейтрофільного сегментоядерного лейкоцита крові людини. Забарвлення за Романовським — Гімзою. х 900:

1 — ядро; 2 — гетерохроматин

Рис. 16. Еухроматин ядер клітин спінального ганглія. Забарвлення гематоксилін-еозином. х 900:

1 — цитоплазма; 2 — ядерна оболонка; 3 — ядерце; 4 — еухроматин; 5 — мантійні клітини; 6 — ядра мантійних клітин

На рисунку позначити: 1) цитоплазму; 2) ядерну оболонку; 3) ядерце; 4) еухроматин; 5) мантійні клітини.