Грип - Діагностика, лікування, профілактика - В.Д. Москалюк 2010

Характеристика хворих на грип А, грип В, аденовірусну та респіраторно-синцитіальну інспекції і ГРВІ невстановленої етіології
Ефективність аерозольної інтерферонотерапії в поєднанні з НВЧ-терапією

НВЧ-випромінювання проявляє збуджувальний ефект на рецепторний апарат біологічно активних точок з подальшою центробіжною імпульсацією, яка змінює діяльність вегетативної, ендокринної та імунної систем. Відповідь організму проявляється за типом шкірно-вісцеральних рефлексів, а також загальної реакції, направленої на підвищення адаптаційних і захисних функцій організму, що дозволяє йому протистояти зовнішнім й внутрішнім агресивним факторам [В.Н. Кидалов и соавт., 2001; Е.Н. Чуян и др., 2003].

Застосування аерозольної інтерферонотерапії (лаферон у дозі 500 тис. МО щодня протягом 3 днів) у поєднанні із НВЧ-терапією (1 сеанс на день тривалістю 10 хв 5 днів поспіль на біологічно активні точки вушної раковини) також ефективно впливало на динаміку клінічних симптомів у всіх групах хворих.

У хворих на Грип А і В запропоноване Лікування вже через 1-3 доби сприяло частішому зникненню клінічних ознак хвороб. Найшвидше зникали гарячка, головний біль, кашель, загальна слабкість. Разом з тим, такі симптоми, як збільшення лімфатичних вузлів, гіперемія слизової оболонки ротоглотки, кон’юнктивіт зберігалися довше - у (20,3±7,7)-(33,4±8,6)% хворих. Однак уже на 4-5-ту доби ці симптоми щезали в переважної більшості пацієнтів.

На рис. 6, на прикладі тривалості кашлю у хворих на грип А та РС- інфекцію, показана ефективність аерозольної інтерферонотерапії, окремо та в поєднанні з ПФ чи НВЧ-терапією. Найбільш ефективним було лікування у підгрупах хворих, які отримували Л-1 млн МО та Л-500 тис. МО в поєднанні з ПФ (Р<0,001).

Class="center">

ТТ - традиційна терапія; Л-200 - лаферон 200 тис. МО; Л-500 - лаферон 500 тис. МО; Л-1 млн МО - лаферон 1 млн МО; Л-500+ПФ - лаферон 500 тис. МО + протефлазид; Л-500+НВЧ - лаферон 500 тис. МО + Надмірно високої частоти терапія; ПФ - протефлазид

* — Р<0,05-0,001 відносно результатів ТТ

Рис. 6. Тривалість кашлю (у добах) у хворих на грип А та РС-інфекцію залежно від лікування

У хворих на АІ, РС-інфекцію і ГРВІ невстановленої етіології відмічено тенденцію до більшої клінічної ефективності запропонованого лікування, ніж у хворих на грип А і В. Середня частота зникнення симптомів через 1-3 доби терапії у хворих на грип А склала (59,3±7,7)%, на грип В - (63,3±7,7)%, на АІ - (75,3±8,5)%, на РС-інфекцію - (66,0±8,3)%, на ГРВІ невстановленої етіології - (69,4±7,7)%.

На тлі традиційного лікування цей показник у хворих на грип А становив (17,6±6,1)%, на грип В - (16,3±5,9)%, на АІ - (20,0±6,2)%, на РС- інфекцію - (14,0±6,7)%, на ГРВІ невстановленої етіології - (17,0±6,2)%. Відмінність за цим інтегральним показником між групами хворих, які одержували традиційне і запропоноване лікування, була достовірною (Р<0,001).

Отже, при застосуванні аерозольної інтерферонотерапії (лаферон у дозі 500 тис. МО щодня протягом 3 днів) у поєднанні із НВЧ-терапією у хворих на досліджені ГРВІ вже через 1-3 доби відмічається достовірне зниження частоти симптомів захворювань порівняно із хворими, яких лікували традиційно.

Виявлено істотний вплив комбінації аерозолю лаферону в дозі 500 тис. МО з НВЧ-терапією на динаміку зникнення змін серцево-судинної системи. При цьому середня частота зникнення відповідних клінічних ознак у хворих на грип А на тлі традиційного лікування склала (22,0±6,3)%, після застосування аерозольної інтерферонотерапії в комбінації з НВЧ-терапією у хворих на грип А - (78,0±7,4)%, на грип В - (81,4±7,3)%, на АІ - (85,2±5,1)%, на РС-інфекцію - (81,3 ±5,1)%, на ГРВІ невстановленої етіології - (85,3±5,8)% (Р<0,001).

Терапія хворих на АІ, РС-інфекцію та ГРВІ невстановленої етіології виявилася ефективнішою, ніж у хворих на грип А і В (Р<0,05), зокрема у підгрупах хворих, які отримували Л-1 млн та Л-500 тис. МО з ПФ (Р<0,001).

Аерозольна Інтерферонотерапія в комбінації з НВЧ-терапією значно впливала на зменшення частоти ЕКГ-змін, що виникали на тлі різних ГРВІ. Середня частота зникнення ЕКГ-змін через 1-3 доби на тлі запропонованого лікування у хворих на грип А становила (82,8±6,8)%, на грип В - (85,5±12,6)%, на АІ - (87,8±6,0)%, на РС-інфекцію - (81,1±6,0)%, на ГРВІ невстановленої етіології - (88,8±6,7)% (Р<0,001). Найбільша ефективність аерозольної інтерферонотерапії в комбінації з НВЧ-терапією спостерігалася у хворих на АІ, РС-інфекцію та ГРВІ невстановленої етіології. При традиційній терапії покращення змін ЕКГ виникали пізніше.

Ефективність аерозольної інтерферонотерапії в комбінації з НВЧ-терапією і при традиційній терапії оцінювали також шляхом аналізу динаміки показників ендогенної інтоксикації організму. Отримані результати проведеного лікування у хворих на грип А показали, що частота зниження до норми ЛІІ, ЛІ та ІЗЛК через 4-6 діб була кращою, ніж серед хворих з традиційною терапією. В останніх аналогічний позитивний ефект досягався лише після 7-10-го дня лікування. Середня частота зникнення ознак ендогенної інтоксикації через 4-6 діб на тлі запропонованого лікування у хворих на грип А склала (88,5±4,2)%, на грип В - (89,1 ±3,6)%, на АІ - (94,3±4,2)%, на РС-інфекцію - (86,6±5,0)%, на ГРВІ невстановленої етіології - (94,4±3,3)%. Різниця була достовірною відносно хворих, які отримували традиційну терапію (Р<0,001).

Отже, результати дослідження у хворих на ГРВІ різної етіології показали, що через 4-6 діб аерозольної інтерферонотерапії в комбінації з НВЧ-терапією відбулося істотне зниження показників ендогенної інтоксикації організму порівняно з хворими, яких лікували традиційно.

Таким чином, аерозольне застосування інтерферону-альфа (лаферону), окремо і в поєднанні з протефлазидом або НВЧ-терапією, в комплексному лікуванні хворих молодого віку на грип А, грип В, АІ, РС-інфекцію і ГРВІ невстановленої етіології дозволяє значно полегшити клінічний перебіг цих хвороб, покращити імунний статус організму, знизити ендогенну інтоксикацію, зменшити частоту виникнення ускладнень, скоротити терміни лікування хворих.



Последнее обновление: 05/02/2024

Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.

Что было обработано:

  • устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
  • редакционное упорядочивание содержания;
  • унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
  • проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.

Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.