Віхи поступу цитології, гістології та ембріології

Роки

Події

-1500

Використання побільшувальних скелець (збільшення у 5-10 разів).

1609-1610

Галілєо Галілей, розвинувши ідею телескопа, сконструював перший мікроскоп.

1625

Йоган Фабер запропонував термін "мікроскоп".

1628

Вільям Гарвей відкрив велике коло кровообігу.

1647-1695

Антоні ван Левенгук за допомогою побільшувального скла (збільшення у 150-300 разів) вперше побачив бактерії, сперматозоїди, яйцеклітини, еритроцити та інші мікроструктури людини, тварин і рослин. Видав книгу "Таємниці природи..." (1695 р.).

1655-1665

Роберт Гук вдосконалив мікроскоп, описав мікроскопічну будову корка і запропонував термін "Клітина". Опублікував класичну книгу з анатомії рослин "Мікрографія ..." (1665 р.).

1660-1675

Марчелло Мальпігі відкрив кровоносні капіляри і описав альвеоли легень, ниркові трубочки і клубочки, камбіальний шар шкіри.

1671

Неємія Грю запропонував термін "тканина".

1747

Леонард Ейлер сформулював концепцію конструювання системи лінз із уникненням хроматичної аберації.

1759

Каспар-Фрідріх Вольф сформулював концепцію епігенезу в ембріональному розвитку.

1783

Олександр Шумлянськийописав усі складові частини нефрона.

1801

Марі-Франсуа Біша запропонував першу класифікацію тканин, виділивши 21 їх різновид.

1804

Г. Лінкта К. Рудольф довели наявність оболонок навколо клітин.

1812

Й. Мольденгауер довів існування індивідуальних клітин у складі макроорганізму, використавши розроблений ним метод мацерації.

1817

Хрістіан Пандер вперше описав зародкові листки.

1819

К. Майєр запропонував термін "Гістологія".

1828-1837

Карл Бер вперше описав яйцеклітину ссавців і людини, сформулював вчення про зародкові листки, встановив основні закони історичного розвитку організмів.

1830-1845

Ян Пуркінє запропонував термін "протоплазма"; описав клітини різних типів тканин, вперше застосував забарвлення клітин і просвітлювальні середовища для мікропрепаратів (канадський бальзам).

1833

Роберт Броун відкрив Ядро клітини.

1838

Йоганнес Мюллер висловив припущення про спільність у клітинній будові рослин і тварин.

1839

Теодор Шванн сформулював основні положення клітинної теорії.

1841-1852

Роберт Ремак описав мітоз, довів, що процес поділу є єдиним шляхом розмноження клітини, описав будову осьового циліндра нервового волокна, Cytology/practical/64.html">Безмієлінові нервові волокна.

1842

Матіас Шлейден встановив існування ядерець у ядрі клітин.

1846

Артур Гассаль опублікував один із перших підручників з гістології.

1858

Рудольф Вірхов доповнив клітинну теорію концепцією "клітинного співтовариства", розглядаючи макроорганізм як "державу клітин".

1860

Ф. Мюллер і Е. Геккель сформулювали біогенетичний закон.

1866

Рудольф Келлікер опублікував підручник з мікроскопічної анатомії, у якому запропонував класифікацію тканин, що лягла в основу сучасної класифікації.

1875

Володимир Бец відкрив гігантські пірамідні нейрони кори великих півкуль мозку.

1876

Жан Карнуа ввів поняття "біологія клітини", започаткувавши цитологію як науку.

1877

Карл фон Купфер вперше застосував метод прижиттєвого забарвлення клітини.

1878

Е. ван Бенеден описав клітинний центр.

1879

Петро Перемежко описав послідовні фази мітозу, мікроскопічну будову гіпофіза, селезінки, щитоподібної залози.

1879-1882

Вальтер Флемінг запропонував терміни "Хроматин", "мітоз", "амітоз", "каріокінез".

1882

Ілля Мечников відкрив явище фагоцитозу (Нобелівська премія 1908 р ).

1883

Вільгельм Вальдеєр запропонував термін «хромосома".

1884

О. Гертвіг та Е. Страсбургер сформулювали гіпотезу про значення ядра як носія спадкових ознак.

1884

Едвард Страсбургер запропонував терміни "профаза", "метафаза", "анафаза", "гаплоїдне і диплоїдне число хромосом".

1885

Ернст Аббе сконструював апохроматичні лінзи, які дозволили досягти межі роздільної здатності світлових мікроскопів.

1887

Михаїл Лавдовський створив перший російський підручник з гістології.

1887

Філіп Штер опублікував підручник з гістології та мікроскопічної техніки, який витримав понад 30 перевидань.

1887

Вільгельм Ру започаткував експериментальну ембріологію.

1889

Ріхард Альтман запропонував термін "НУКЛЕЇНОВІ КИСЛОТИ".

1892-1898

Ганс Дріш сформулював концепцію ембріональної регуляції, закон постійності клітинних розмірів.

1894

Мартін Гейденгайн запропонував термін "телофаза".

1897

Микола Кульчицький відкрив ентерохромаффінні клітини слизової оболонки травної трубки.

1898

Камілло Гольджі описав пластинчастий комплекс клітини.

1900-1930

Ганс Шпеман сформулював теорію ембріональних організаційних центрів, запропонував нові Методи мікрохірургії зародків.

1901

Владислав Шимонович опублікував у Львові підручник з гістології та мікроскопічної анатомії людини, який витримав 12 перевидань.

1903

Ріхард Гертвіг сформулював правило сталості ядерно-цитоплазматичного співвідношення.

1903-1914

Сантьяго Рамон-і-Кахал розробив нові способи забарвлення та провів фундаментальні дослідження нервової системи (Нобелівська премія 1906 р. разом із Камілло Гольджі).

1905

Дж. Фармер запропонував термін "Мейоз".

1908

А. Келлер та Г. Зюдентопф сконструювали люмінесцентний мікроскоп.

1909

Герман Детьєн описав тромбоцити.

1909

Олексій Максимов сформулював унітарну теорію кровотворення.

1828-1939

Ермст Руска зі співпрацівниками сконструювали і випустили перший комерційний Електронний мікроскоп.

1933

Володимир Рубашкін опублікував перший підручник з гістології українською мовою.

1934

Олексій Заварзін сформулював концепцію паралельних рядів еволюції тканин.

1934-1941

Ф. Церніке розробив принципи застосування фазового контрасту в мікроскопії і сконструював перший комерційний фазово-контрастний мікроскоп.

1938

А. Клод виділив мікросоми, використовуючи швидкісне центрифугування.

1944

Евері, МакЛеод, МакКарті довели, що генетичний матеріал представлений ДНК.

1947

К. Портер відкрив ендоплазматичну сітку.

1950

А. Гертвіг і Дж. Рок вперше ідентифікували зародок людини на стадії двох бластомерів

1953

Дж. Ватсон, ф. Крік, М. Вілкінс відкрили принцип структури ДНК і основи генетичного коду (Нобелівська премія 1962 р.).

1955

Христіан Де Дюв відкрив лізосоми (Нобелівська премія 1974 р.).

1955

Джордж Паладе відкрив Рибосоми (Нобелівська премія 1974 р.).

1960

Шеттлз описав процес Запліднення людської яйцеклітини.

1972

Дж. Кер, А. Віллі, А. Кюрі - схарактеризували ультраструктурні зміни, які відбуваються в клітині під час її запрограмованої загибелі (апоптозу).

1975

Едвардс, Стептоу вперше здійснили успішне запліднення яйцеклітини людини у пробірці, яке закінчилося народженням нормальної дитини (Луїзи Браун).

1980

А. Іванова опублікувала український список міжнародної гістологічної термінології.

1990

В США затверджено план випробувань генної терапії з використанням соматичних клітин людини.

1993

А. Іванова, Ю. Чайковський, О. Луцик опублікували український список міжнародної ембріологічної термінології.

1994

Северино Антінорі, завдяки моделюванню гормонального фону у 64-річної пацієнтки, повернув її до репродуктивного стану після настання менопаузи, що дозволило їй завагітніти.

1994

М. Вілкінс вперше застосував термін "протеом" та запропонував новий напрямок (протеоміка) у вивченні функціонування геному.

1997

Ян Вільмут клонував ссавця (вівця Доллі) з диференційованої соматичної клітини.

2001

Завершено проект "Геном людини".

2002

Северино Антінорі здійснив перше успішне клонування людини.