Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Скелет нижньої кінцівки
Кістки пальців стопи

Кістки пальців стопи — фаланги (phalanges) — це короткі трубчасті кістки. Кож­ний палець стопи, за винятком першого пальця, складається з трьох фаланг: прок­симальної фаланги (phalanx proximalis), середньої фаланги (phalanx media) та дис­тальної фаланги (phalanx distalis). Великий (перший) палець має дві фаланги: проксимальну та дистальну. Часто дві фаланги п’ятого пальця (мізинця) зростають­ся між собою, і тоді він також має дві фаланги. У кожній фаланзі розрізняють осно­ву фаланги (basis phalangis), тіло фаланги (corpus phalangis) та головку фаланги (caputphalangis). Дистальні фаланги замість головки мають на кінці потовщення — горбистість дистальної фаланги (tuberositas phalangis distalis). Основа кожної проксимальної фаланги має ямку, яка служить для утворення суглоба з головкою відповідної плеснової кістки. Основи середніх і дистальних фаланг мають по дві плоскі ямки, розділені гребінцем для сполучення з головками фаланг, які розміщені більш проксимально.

На стопі, як і на кисті, є сесамоподібні кістки (ossa sesamoidea). Тут вони вира­жені значно краще і розміщуються в ділянці з’єднання перших і п’ятих плеснових кісток з проксимальними фалангами. Сесамоподібні кістки збільшують поперечну склепінчастість плесна в його передньому відділі. Є ще сесамоподібна кістка в су­хожилку довгого малогомілкового м’яза, яка розміщується в ділянці підошовної поверхні кубоподібної кістки. Крім того, іноді зустрічаються сесамоподібні кістки між проксимальною та дистальною фалангами першого пальця.



Последнее обновление: 05/02/2024

Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.

Что было обработано:

  • устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
  • редакционное упорядочивание содержания;
  • унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
  • проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.

Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.