Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Скелет голови
Череп і людські раси

Крім вікових, статевих та індивідуальних особливостей, кістки голови мають деякі риси, характерні для різних рас. Антропологічними дослідженнями доведено, що сучасне людство перебуває на одній стадії розвитку і расові особливості не дають підстав поділяти його на «вищі» і «нижчі» раси.

Раса характеризується спільністю фізичного типу, походження якого зв’язане з пев­ним ареалом. Виникнення рас у людини розумної було пов’язане з зонами розселення, ознаки передавались із покоління в покоління. Але ще на найраніших етапах розвитку великий відбиток на людей накладали суспільні відносини, трудова діяльність, матеріа­льне виробництво. Якраз матеріальне виробництво і відіграло основну роль у розселенні людей на просторах Землі. А це, в свою чергу, впливало на Організм людини завдяки зміні умов існування окремих груп. На ранніх етапах історії людства Міграції великих груп, масивні переміщення відбувались у зв’язку з великими географічними відкриття­ми, колонізацією цілих континентів. Це призвело до виникнення великої кількості мети­сів, до суттєвої зміни ареалів, зменшення ізоляції тих чи інших людських груп.

Перша наукова Класифікація людських рас належить Карлу Ліннею, який виді­лив на основі морфологічних ознак 4 форми людини: африканську, азіатську, євро­пейську і американську. Поряд з морфологічними ознаками, Лінней включив в опис рас і темпераменти, які нібито є в представників кожної з них. Ч. Дарвін перекон­ливо доказав, що всі раси мають єдине морфогенетичне походження. Сьогодні бі­льшість анатомів і антропологів дотримуються точки зору, що всі раси є підрозділами Homo sapiens, до якого відноситься все людство, і всі вони володіють типови­ми людськими ознаками анатомічної будови.

Найбільш широко застосовується класифікація, згідно з якою все людство ді­литься на 3 великі раси (екваторіальна, або австрало-негроїдна; євразійська, або європоїдна і азіатсько-американська, або монголоїдна), кожна з яких, в свою чергу, поділяється на цілий ряд рас. При цьому між великими расами є проміжні. Кожна з рас характеризується певними морфологічними ознаками, серед яких важ­ливу роль відіграють краніологічні.

Розвиток рельєфу черепа пов’язаний з рядом факторів, серед яких важливу роль відіграє біомеханічний (ступінь розвитку м’язів), ендокринний (функціональний стан залоз внутрішньої секреції) та генетичний. Рельєф черепа також не має расоводіагностичного значення. Менші розміри черепа деяких народів пов’язані з їх невеликим ростом. Зміна розмірів черепа може бути спричинена умовами зовніш­нього середовища і характером Харчування протягом багатьох поколінь.

Результати досліджень численних вчених-антропологів дозволяють стверджувати, що розміри мозкового відділу черепа більш варіабельні в межах однієї раси, ніж їх від­мінності між расами. Немає ніяких підстав вважати, що величина мозкового черепа пе­реважає у представників якої-небудь однієї раси. Високорозвинуті індійські цивілізації доколумбової Америки, безцінні художні скарби африканського мистецтва заперечу­ють расистські «теорії»’ про неповноцінність одних рас і переваги інших.