Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Шкіра
Молочні залози

Молочна залоза (glandula mammaria, грец. mastos, звідси мастит — запалення молоч­ної залози) — характерне пристосування для вигодовування новонароджених у ссав­ців. Кількість молочних залоз залежить головним чином від кількості малят, що наро­джуються. У мавп і людини є одна пара залоз, які розміщені на грудях, і тому вони ще називаються грудними залозами. У чоловіків молочна залоза протягом усього життя залишається в рудиментарному вигляді, у жінок же з початком статевого дозрівання вона збільшується у розмірах. Найбільшого розвитку молочна залоза досягає до кінця вагітності, хоч виділення молока (Лактація) відбувається уже в післяродовому періоді.

Мал. 284. Бічнии розріз молочної залози

1 — Ребра; 2, 7 — залози, які продукують молоко; 3 — сосок; 4 — молочний синус; 5 — молочні протоки; 6 — тіло молочної залози; 8 — жирова тканина

Молочна залоза є видозміненою потовою залозою, розміщена на фасції великого грудного м’яза, з якою вона зв’язана пухкою сполучною тканиною, що обумовлює її рухливість (мал. 284). Своєю основою залоза простягається від ІІІ до VI ребра, доходячи до медіального краю грудини. Дещо донизу від середини залози на її передній пове­рхні міститься сосок (papilla mammaria), верхівка якого пронизана молочними ходами, що відкриваються на ньому, і оточена пігментованою ділянкою шкіри — грудним кружальцем (areola mammae). Шкіра грудного кружальця горбкувата завдяки кружальцевим залозам (glandulae areolares), які закладені в ній. Між кружальцевими залоза­ми залягають великі Сальні залози. В шкірі грудного кружальця і соска розміщено ба­гато гладеньких м’язових клітин, які частково йдуть циркулярно, частково поздовжньо вздовж соска; останній при їх скороченні напружується, що полегшує смоктання.

Залозисте тіло молочної залози складається з 15—20 конусоподібних часток, між якими розміщується жирова і Пухка сполучна тканина. Кожна частка — це складна альвеолярно-трубчаста залоза, вивідна протока якої направлена радіально до соска. Не доходячи до соска, протока розширюється, утворюючи молочний си­нус, який відкривається своєю вивідною протокою на поверхні соска.

Кровопостачається молочна залоза бічними гілками молочної залози із ІІІ—VII задніх міжребрових артерій та присередніми гілками молочної залози із внутрі­шньої грудної Артерії. Глибокі вени молочної залози супроводжують однойменні артерії, поверхневі вени під шкірою утворюють сплетення з широкими петлями. Лімфатичні судини від молочної залози прямують до білягрудних, пахвових, білягруднинних та нижніх шийних лімфовузлів.

Чутлива іннервація залози (шкіра) здійснюється із міжребрових нервів (II—VI), надключичних нервів (із шийного сплетення). Разом з чутливими нервами і крово­носними судинами в залозу проникають трофічні (симпатичні) та секреторні (пара­симпатичні) волокна.