Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009
Периферична нервова система
Спинномозкові нерви
Поперекове сплетення
Поперекове сплетення (plexus lumbalis) утворене частиною волокон передньої гілки ХІІ грудного нерва (ТhХІІ), передніми гілками трьох верхніх поперекових нервів (LI-LIII) та верхньою частиною передньої гілки четвертого поперекового нерва (LVІ) (мал. 261, 262). Друга частина передньої гілки четвертого поперекового спинномозкового нерва спускається в порожнину таза і разом з передньою гілкою V поперекового нерва (LV) утворює попереково-крижовий стовбур.

Мал. 261. Поперекове і Крижове сплетення (на лівій половині препарата м’язи і частина кісток таза видалені); вигляд спереду (за М. Р. Сапіним):
1 — підребровий нерв; 2 — клубово-підчеревний нерв; 3 — клубово-пахвинний нерв; 4 — статево-стегновий нерв; 5 — статева гілка статево-стегнового нерва; 6 — стегнова гілка статево-стегнового нерва; 7 — бічний шкірний нерв стегна; 8 — стегновий нерв; 9 — затульний нерв; 10 — сідничний нерв
Розміщується поперекове сплетення попереду поперечних відростків поперекових хребців та квадратного м’яза попереку, позаду великого поперекового м’яза і, частково, у товщі останнього. Гілки, які виходять із поперекового сплетення, з’являються з-під латерального краю великого поперекового м’яза або пронизують його і прямують до передньої черевної стінки, до нижньої кінцівки та зовнішніх статевих органів.
Гілками поперекового сплетення є такі нерви: м’язові гілки, клубово-підчеревний нерв, клубово-пахвинний нерв, статево-стегновий нерв, бічний шкірний нерв стегна, стегновий нерв, затульний нерв.
М’язові гілки (rr. musculares) короткі, починаються від передніх гілок поперекових нервів ще до їх з’єднання між собою та іннервують квадратний м’яз попереку, великий і малий поперекові м’язи та міжпоперечні бічні м’язи попереку.
Клубово-підчеревний нерв (n. iliohypogastricus) (ТhXII-LI)виходить із-під бічного краю великого поперекового м’яза і йде вбік по передній поверхні квадратного м’яза попереку. Далі він проходить уперед та вниз паралельно підребровому нерву в товщі бічної стінки живота між внутрішнім косим та поперечним м’язами живота, іннервує бічні м’язи живота і поділяється на дві чутливі кінцеві гілки — бічну і передню шкірні. Бічна шкірна гілка (r. cutaneus lateralis) іннервує шкіру верхньобічної частини сідничної ділянки. Передня шкірна гілка (r. cutaneus anterior) пронизує апоневроз зовнішнього косого м’яза живота над поверхневим паховим кільцем та іннервує шкіру живота над лобком.

Мал. 262. Попереково-крижове сплетення і нерви вільної нижньої кінцівки (за Р. Д. Синельниковим)
1 — стегновий нерв; 2 — затульний нерв; 3 — статева гілка статево-стегнового нерва; 4 — сідничний нерв; 5 — шкірна гілка стегнового нерва; 6 — шкірні гілки затульного нерва; 7 — великогомілковий нерв; 8 — присередній шкірний нерв литки; 9 — підшкірний (прихований) нерв; 10 — присередній тильний шкірний нерв; 11 — проміжний тильний шкірний нерв; 12 — присередній підошовний нерв; 13 — бічний підошовний нерв; 14 — тильні пальцеві нерви стопи; 15 — бічний тильний шкірний нерв; 16 — литковий нерв; 17 — бічний шкірний нерв литки; 18 — поверхневий малогомілковий нерв; 19 — глибокий малогомілковий нерв; 20 — спільний малогомілковий нерв; 21 — передні шкірні гілки; 22 — бічний шкірний нерв стегна; 23 — стегнова гілка статево-стегнового нерва; 24 — статево-стегновий нерв; 25 — клубово-пахвинний нерв; 26 — клубово-підчеревний нерв
Клубово-пахвинний нерв (n. ilioinguinalis) (ThXII-LI) виходить із-під бічного краю великого поперекового м’яза нижче клубово-підчеревного нерва і йде майже паралельно цьому нерву. Далі клубово-пахвинний нерв проходить між внутрішнім косим та поперечним м’язами живота, іннервує бічні м’язи живота і заходить у пахвинний канал. Після виходу з каналу через поверхневе пахвинне кільце нерв закінчується в шкірі лобка, мошонки (передні мошонкові нерви) або великої Губи (передні губні нерви). Передні мошонкові нерви (nn. scrotales anteriores) іннервують у чоловіків шкіру кореня статевого члена, передніх відділів мошонки, лобка і пахвинної ділянки. Передні губні нерви (nn. labiales anteriores) іннервують у жінок шкіру великих соромітних губ, пахвинної ділянки та лобка.
Статево-стегновий нерв (n. genitofemoralis) (LII) проходить через товщу великого поперекового м’яза на його передню поверхню і розгалужується на дві гілки — статеву та стегнову.
Статева гілка (r. genitahs) пронизує задню стінку пахвинного каналу, де розташовується позаду сім’яного канатика чи круглої зв’язки матки. Ця гілка іннервує у чоловіків м’яз, що піднімає Яєчко, м’ясисту оболонку Яєчка, шкіру мошонки і шкіру верхньоприсередньої поверхні стегна. У жінок статева гілка розгалужується в круглій зв’язці матки і шкірі великої соромітної губи.
Стегнова гілка (r. femoralis) проходить на стегні через судинну лакуну, розміщуючись збоку від стегнової Артерії й іннервує шкіру верхньоприсередньої поверхні стегна відразу під пахвинною зв’язкою.
Бічний шкірний нерв стегна (n. cutaneus femoris lateralis) (LI, LIII) виходить з-під латерального краю великого поперекового м’яза, йде вниз по передній поверхні клубового м’яза, пронизує черевну стінку, виходить на стегно і спускається по бічній поверхні стегна до коліна. Цей нерв іннервує шкіру задньонижньої поверхні сідничної ділянки та шкіру латеральної поверхні стегна до рівня колінного суглоба.
Стегновий нерв (n. femoralis) (LI-LIV) — найбільша гілка поперекового сплетення, виходить з-під бічного краю великого поперекового м’яза, йде під клубовою фасцією між великим поперековим та клубовим м’язами. Далі нерв через м’язову лакуну переходить на стегно, де ділиться на м’язові гілки, передні шкірні гілки та підшкірний (захований) нерв.
М’язові гілки (rr. musculares) стегнового нерва іннервують гребінний, кравецький та чотириголовий м’язи стегна.
Передні шкірні гілки (rr. cutanei anteriores) стегнового нерва, в кількості 3—5, пронизують широку фасцію й іннервують шкіру передньо-присередньої поверхні стегна.
Підшкірний (захований) нерв (n. saphenus) є безпосереднім продовженням стегнового нерва. Спочатку він розміщується разом із стегновою артерією, потім йде на медіальну поверхню гомілки, спускаючись по якій переходить на медіальну поверхню стопи і доходить по великого пальця. Цей нерв за функцією є чутливим, іннервує шкіру медіальної поверхні колінного суглоба, надколінка, медіальної поверхні гомілки і медіального краю стопи до великого пальця.
Затульний нерв (n. obturatorius) (LII-LIV) є другою за величиною гілкою поперекового сплетення. За функцією він є змішаним нервом. Виходить із-під присереднього краю великого поперекового м’яза і по бічній стінці малого таза йде донизу. Через затульний канал переходить на стегно, де віддає м’язові гілки (rr. musculares) до привідних м’язів стегна, і ділиться на дві кінцеві гілки — передню та задню. Передня гілка (r. anterior) є продовженням основного стовбура затульного нерва, проходить між коротким та довгим привідними м’язами, іннервує ці м’язи, а також ще тонкий і гребінний м’язи. Дистально передня гілка продовжується у шкірну гілку (r. cutaneus), яка іннервує шкіру медіальної поверхні стегна. Задня гілка (r. posterior) затульного нерва пронизує зовнішній затульний м’яз, лягає між великим та коротким привідними м’язами, іннервує ці м’язи та капсулу кульшового суглоба.
Основні нерви поперекового сплетення наведені в табл. 11.
Таблиця 11 НЕРВИ ПОПЕРЕКОВОГО СПЛЕТЕННЯ
|
Нерви |
Хід нерва |
Гілки |
Ділянка іннервації |
|
М’язові гілки (rr. musculares) |
Починаються від передніх гілок сплетення до їх з’єднання між собою і йдуть до м’язів |
М’язи: великий і малий поперекові, бічні міжпоперечні попереку, квадратний м’яз попереку |
|
|
Клубово-підчеревний нерв (n. iliohypogastricus) |
Виходить з-під бічного краю великого поперекового м’яза, йде по передній поверхні квадратного м’яза попереку, пронизує поперечний м’яз живота і йде до прямого м’яза |
М’язи: поперечний, внутрішній і зовнішній косі живота, прямий живота; Шкіра передньої черевної стінки над лобком та верхньобічної частини стегна |
|
|
Клубово-пахвинний нерв (n. ilioinguinalis) |
Йде паралельно і нижче попереднього, потім проходить через пахвинний канал |
Передні мошонкові гілки (в чоловіків). Передні губні гілки (у жінок) |
Шкіра пахвинної області лобка, мошонки (у чоловіків), великої соромітної губи (у жінок), верхньоприсередньої поверхні стегна, зовнішній і внутрішній косі м’язи живота, поперечний м’яз живота |
|
Статево-стегновий нерв (n. genitofemoralis) |
Пронизує великий поперековий м’яз, лежить спочатку під його фасцією, потім попереду неї прямує до внутрішнього пахвинного кільця, проходить через канал і виходить через зовнішнє пахвинне кільце разом із м’язом, який піднімає яєчко та спускається до мошонки (статева гілка) і під пахвинну зв’язку (стегнова гілка) до шкіри стегна в області підшкірної щілини |
1. Стегнова гілка; 2. Статева гілка |
Шкіра стегна нижче пахвинної зв’язки Шкіра мошонки; оболонки яєчка; м’яз-піднімач яєчка (у чоловіків); кругла зв’язка матки, шкіра великої соромітної губи (у жінок) |
|
Бічний шкірний нерв стегна (n. cutaneus femoris lateralis) |
Виходить з-під латерального краю великого поперекового м’яза, йде до передньої верхньої клубової ості, де переходить на стегно |
Шкіра задньолатеральної поверхні стегна (над натягувачем широкої фасції), латеральної поверхні стегна до колінного суглоба |
|
|
Затульний нерв (n. obturatorius) |
Спускається вниз уздовж присереднього краю великого поперекового м’яза, проходить через затульний канал на стегно |
Капсула кульшового суглоба, шкіра медіальної поверхні стегна в нижній її половині, зовнішній затульний м’яз, привідні м’язи стегна, тонкий, гребінний м’язи |
|
|
Стегновий нерв (n. femoralis) |
Найбільший стовбур поперекового сплетення, проходить між великим поперековим і клубовим м’язами та виходить на передню поверхню стегна через м’язову лакуну |
1. М’язові гілки; 2. Передні шкірні гілки; 3. Підшкірний нерв |
М’язи: чотирьохголовий стегна, гребінний, кравецький. Шкіра передньоприсередньої поверхні стегна, шкіра в області колінного суглоба, передньо- присередньої поверхні гомілки, тилу і присередньої поверхні стопи до великого пальця |
Последнее обновление: 05/02/2024
Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.
Что было обработано:
- устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
- редакционное упорядочивание содержания;
- унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
- проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.
Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.