Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009
Провідні шляхи головного та спинного мозку
Пірамідні шляхи
Пірамідні шляхи слугують для свідомого (вольового) керування скелетною мускулатурою, виконання високодиференційованих точних рухів. Ці шляхи поділяють на кірково-спинномозковий та кірково-ядерний шляхи.
Для пірамідних шляхів характерне:
1) перші нейрони представлені великими пірамідними клітинами, включаючи гігантські пірамідні клітини Беца, тіла яких містяться в V шарі кори півкуль великого мозку (передцентральна закрутка та ін.);
2) півкулі великого мозку волокна пірамідних шляхів проходять у складі променистого вінця і внутрішньої капсули;
3) у мозковому стовбурі волокна розміщені у вентральній його частині, переходячи послідовно із ніжок мозку в Міст і Довгастий мозок;
4) у каудальному відділі довгастого мозку на межі його зі спинним мозком 80 % волокон переходить на протилежний бік, утворюючи перехрестя пірамід (рухове, нижнє перехрестя);
5) у ділянці спинного мозку волокна пірамідних шляхів проходять у бічних канатиках (бічний кірково-спинномозковий шлях) і в передніх канатиках спинного мозку (передній кірково-спинномозковий шлях);
6) тіла других нейронів розташовуються в рухових ядрах черепних нервів (кірково-ядерний шлях) або в рухових ядрах передніх рогів спинного мозку (кірково- спинномозковий шлях);
7) аксони других нейронів у складі черепних або спинномозкових нервів прямують до скелетної мускулатури, де закінчуються ефекторами.
Кірково-спинномозковий (пірамідний) шлях (tractus corticospinalis pyramidalis)) проводить нервові імпульси від пірамідних клітин V шару кори півкуль великого мозку до нейронів рухових ядер передніх рогів спинного мозку.
У ділянці передцентральної закрутки починається 30 % волокон пірамідного шляху, а в корі зацентральної закрутки — 20 %; крім того, пірамідний пучок починається і в задній третині верхньої тім’яної часточки і надкрайової закрутки півкулі великого мозку.
Перші нейрони представлені гігантськими пірамідними клітинами Беца і великими пірамідними клітинами, причому підрахунок волокон пірамідного шляху засвідчив, що великих пірамідних клітин у 10 разів більше, ніж пірамідних клітин Беца.
Аксони перших нейронів пірамідного шляху входять до складу променистого вінця і йдуть у низхідному напрямку, перехрещуючись по ходу з волокнами мозолистого тіла, а потім у вигляді компактного пучка прямують у внутрішню капсулу між таламусом і сочевицеподібним ядром; при цьому кірково-ядерні волокна, розташовуючись медіально, займають коліно, а кірково-спинномозкові волокна — передні дві третіх задньої ніжки внутрішньої капсули.
Далі волокна кірково-спинномозкового шляху проходять через середину основи вентрального відділу ніжки мозку і передню частину моста. Всередині моста волокна пірамідного шляху втрачають компактність, розділяючись на дрібні пучки волокнами мосто-мозочкового шляху і численними власними ядрами моста.
У довгастому мозку волокна пірамідного шляху знову зближуються й утворюють піраміди, які виступають на його вентральній поверхні у вигляді двох поздовжніх валиків, розділених передньою серединною щілиною.
У нижній частині довгастого мозку на межі зі спинним пірамідний шлях розділяється на 2 пучки: більша частина (80 %) волокон переходить на протилежний бік і, розташовуючись після перехрестя пірамід у бічних канатиках спинного мозку, утворює бічний кірково-спинномозковий шлях, менша частина (20 %) волокон, які не беруть участі в утворенні перехрестя пірамід, залишається на своєму боці і, проходячи в передніх канатиках спинного мозку, формує передній (прямий) кірково-спинномозковий шлях.
Бічний кірково-спинномозковий шлях займає внутрішньо-задній відділ бічного канатика спинного мозку, поступово потоншуючись у каудальному напрямку.
Волокна переднього кірково-спинномозкового шляху, проходячи в передніх канатиках спинного мозку, посегментно переходять через білу спайку на протилежний бік і закінчуються там на рухових нейронах передніх рогів спинного мозку.
Таким чином, усі волокна переднього (прямого) і бічного кірково-спинномозкового шляхів виявляються перехрещеними. Встановлено, що лише 20 % цих волокон закінчується синапсами безпосередньо на рухових нейронах передніх рогів спинного мозку, більша ж частина волокон (80 %) вступає у зв’язок із руховими нейронами через вставні нейрони. У зв’язку з тим, що волокна пірамідних шляхів по ходу віддають багато колатералей, то нервові імпульси з кожного волокна одночасно прямують до нейронів декількох сегментів мозку. 55 % усіх волокон пірамідного шляху закінчується в шийних сегментах спинного мозку, 20 % — у грудних і лише 25 % — у поперекових. Волокна переднього кірково-спинномозкового шляху не опускаються нижче грудних сегментів.
Аксони других нейронів (мотонейронів) виходять зі спинного мозку в складі передніх корінців, потім у складі спинномозкових нервів прямують до скелетної мускулатури тулуба, шиї і кінцівок. Імпульси, які посилають мотонейрони, викликають скорочення м’язів. Завдяки наявності зворотних зв’язків, потік імпульсів від м’язів прямує через відповідні провідники до тих же мотонейронів, сигналізуючи про стан м’язів у даний момент (ступінь їх скорочення), що дає змогу мотонейронам підсилити чи послабити м’язове скорочення залежно від конкретної ситуації.
Серед рухових нейронів передніх рогів спинного мозку розрізняють три типи клітин:
1. Великі альфа-клітини з товстим аксоном, які викликають швидке скорочення м’язів, бо такий аксон відрізняється великою швидкістю проведення імпульсів.
2. Малі альфа-клітини із більш тонким аксоном, їхня функція пов’язана з підтримуванням тонусу м’язів.
3. Гамма-клітини, що мають дуже тонкий аксон, який проводить нервові імпульси досить повільно.
Пірамідний шлях складається з м’якушевих і безм’якушевих нервових волокон діаметром 1—8 мкм. Максимальна швидкість проведення нервових імпульсів по волокнах пірамідного шляху не перевищує 60—65 м/с.
Оскільки волокна переднього і бічного пірамідних шляхів перехрещуються, іннервація мускулатури є перехресною. Права півкуля відповідає лівій половині тіла і, навпаки, ліва — правій. Верхній відділ передцентральної закрутки і парацентральної часточки пов’язаний із м’язами нижньої кінцівки, середній відділ закрутки — із м’язами тулуба і верхньої кінцівки, нижній — із м’язами шиї та голови (лиця, язика, глотки, гортані).
Повне пошкодження пірамідного шляху в межах головного і спинного мозку, починаючи від пірамідних нейронів кори до рухових нейронів переднього рогу спинного мозку, призводить до розвитку центрального паралічу. При порушенні цілісності аксона рухового нейрона спинного мозку чи його тіла виникає периферичний параліч.
Порушення пірамідного шляху на рівні спинного мозку вище шийного потовщення призводить до виникнення паралічу верхньої і нижньої кінцівок на однойменному боці. Якщо патологічне вогнище міститься нижче шийного потовщення, то виникає параліч тільки нижньої кінцівки з однойменного боку.
Кірково-ядерний шлях (tractus corticonuclearis) — двонейронний, низхідний, руховий. Він є складовою частиною пірамідної системи і слугує для свідомого керування поперечнопосмугованою мускулатурою голови і, частково, — шиї, яка іннервується черепними нервами (ІІІ, ІV, V, VІ, VІІ, ІХ, Х, ХІ, ХІІ пари). Виконувані за допомогою цього шляху рухи відрізняються винятковою точністю і чітким диференціюванням.
Кірково-ядерний шлях починається великими пірамідними нейронами, тіла яких лежать у V шарі кори в нижній третині передцентральної закрутки. Їхні аксони проходять у низхідному напрямку в складі променистого вінця, потім через коліно внутрішньої капсули, основу середньої частини ніжки мозку, основу моста і досягають центральної частини довгастого мозку.
По ходу одна частина волокон кірково-ядерного шляху поступово переходить на протилежний бік, закінчуючись біля клітин рухових ядер черепних нервів: окорухового (ІІІ), блокового (ІV) — у середньому мозку; трійчастого (V), відвідного (VІ), лицевого (VІІ) — у мосту; язикоглоткового (ІХ), блукаючого (Х), додаткового (ХІ), під’язикового (ХІІ) — у довгастому мозку. Інша частина цих волокон досягає однойменних ядер на своєму боці.
Усередині пірамідного пучка кірково-ядерні волокна займають медіальне положення.
Аксони других нейронів, тіла яких утворюють рухові ядра черепних нервів, прямують у складі відповідних черепних нервів до скелетних м’язів голови і шиї.
У складі ІІІ, ІV, VІ пар — до м’язів ока:
ІІІ пари — до верхнього, присереднього і нижнього прямих та нижнього косого м’язів ока і до м’яза, що піднімає верхню повіку;
IV пари — до верхнього косого м’яза ока;
VI пари — до бічного прямого м’яза ока.
V складі останніх нервів:
V пари — до внутрішнього і зовнішнього крилоподібних та жувальних м’язів, до щелепно-під’язикового м’яза, до переднього черевця двочеревцевого м’яза; до м’язів, що напружують м’яке піднебіння і барабанну перетинку;
VII пари — до мімічних м’язів, а також до стремінцевого м’яза, підшкірного м’яза шиї, до заднього черевця двочеревцевого м’яза, до шило-під’язикового м’яза;
IX пари — до шило-глоткового м’яза;
X пари — до поперечнопосмугованих м’язів глотки, м’якого піднебіння, гортані та верхньої частини стравоходу;
XI пари — до трапецієподібного і грудинно-ключично-соскоподібного м’язів;
XII пари — до м’язів язика (верхнього і нижнього поздовжніх, підборідно-язикового, шило-язикового, під’язиково-язикового) і через шийну петлю — до м’язів, що лежать нижче під’язикової кістки (груднинно-під’язикового, грудинно-щитоподібного, щито-під’язикового і лопатково-під’язикового).
Одностороннє ураження пірамідних клітин чи будь-якої ділянки кірково-ядерних волокон викликає найчастіше не параліч, а парез (обмеження довільних рухів, пониження скоротливої сили м’язів), тому що клітини рухових ядер Черепних нервів отримують імпульси від кіркових центрів обох півкуль, що пов’язане з частковим перехрещенням шляхів.
Двостороннє ураження кірково-ядерних шляхів викликає центральний параліч.
Последнее обновление: 05/02/2024
Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.
Что было обработано:
- устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
- редакционное упорядочивание содержания;
- унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
- проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.
Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.