Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Головний мозок
Будова кори великого мозку

Кора великого мозку — Плащ (cortex cerebralis — pallium) (мал. 244) утворена сірою речовиною, яка лежить по периферії півкуль великого мозку. Площа поверхні кори однієї півкулі у дорослої людини в середньому дорівнює 220 тис. мм², причому дві третіх цієї поверхні сховано в борознах і тільки одну третю видно на поверхні за­круток. Товщина кори в різних ділянках неоднакова і коливається від 1,5 до 5 мм. Найбільша товщина відзначається у верхніх ділянках передцентральної і зацентральної закруток та парацентральної часточки. Зазвичай кора має більшу товщину на випуклій поверхні закруток у порівнянні з бічними та дном борозен.

Мал. 244. Кора великого мозку (за М. Р. Сапіним)

І — молекулярна пластинка; ІІ — зовнішня зерниста пластинка; ІІІ — зовнішня пірамідальна пласти­нка; ІV — внутрішня зерниста пластинка; V — внутрішня пірамідальна пластинка; VI — мультиформна пластинка; VІІ — смуга молекулярної пластинки; VІІІ — смуга зовнішньої зернистої пластинки; ІХ — смуга внутрішньої зернистої пластинки; Х — смуга внутрішньої пірамідальної пластинки

Київський учений-анатом В. О. Бец уперше звернув увагу на те, що не тільки будова нервових клітин, але і їх взаємовідношення в різних ділянках кори неодна­кові. Виявилося, що більш-менш однорідні за своїми морфологічними ознаками не­рвові клітини розташовуються у вигляді окремих шарів. У кожному клітинному шарі, крім нервових і гліальних клітин, розташовуються і нервові волокна — відро­стки нервових клітин даного шару або інших клітинних шарів чи відділів мозку. Будова і щільність залягання волокон у різних відділах кори також неоднакові. Ви­вчаючи півкулі великого мозку, розглядають їх нейроцитоархітектоніку — будову і взаємовідношення тіл нейронів; мієлоархітектоніку — будову та взаємовідно­шення нервових волокон; гліоархітектоніку — будову і взаємовідношення гліоцитів між собою та нейроцитами, а також ангіоархітектоніку кори — розміщення між її структурами кровоносних судин.

Типовим для нової кори (neocortex) великого мозку дорослої людини є розташу­вання нервових клітин у вигляді шести шарів (пластинок). На присередній і нижній поверхнях півкуль великого мозку збереглися ділянки стародавньої (archeocortex) i давньої (paleocortex) кори, що мають двошарову і тришарову будову.

У новій корі великого мозку, як відзначалося вище, тіла нейронів утворюють шість шарів — пластинок.

Зовнішній шар клітин, або молекулярна пластинка (lamina molecularis), скла­дається із дрібних мультиполярних асоціативних нейронів і великої кількості воло­кон — відростків нейронів нижчерозміщених шарів.

Другий шар клітин, або зовнішня зерниста пластинка (lamina granularis externa), утворений з великої кількості дрібних мультиполярних нейронів двох ти­пів — зернистих та малих пірамідних. Основну масу складають зернисті нейрони, які за формою нагадують зерна (звідси і назва шару).

Третій шар клітин, або зовнішня пірамідальна пластинка (lamina pyramidalis externa), — найширший. Він складається з нейронів пірамідальної форми (малих і середніх пірамід), тіла яких збільшуються зверху вниз.

Четвертий шар, або внутрішня зерниста пластинка (lamina granularis interna), утворений дрібними нейронами зірчастої форми.

П’ятий шар — це гангліонарна, або внутрішня пірамідальна пластинка (lamina pyramidalis interna). Вона побудована із великих пірамідальних нейронів — клітин Беца. Це дуже великі Нервові клітини (до 125 мкм), які були відкриті в 1874 р. відомим київським ученим-анатомом B. О. Бецом.

Шостий шар — мультиформна (поліморфна) пластинка (lamina multiformis) складається з нейронів різної форми і розмірів.

Кількість нейронів у корі великого мозку досягає 10—14 мільярдів.

Дослідження, проведені в кінці ХІХ і на початку XX століть ученими різних країн, дали змогу створити цитоархітектонічні карти кори великого мозку людини і тварин, в основу яких були закладені особливості будови кори в кожній ділянці півкулі. К. Бродман у 1903—1909 рр. виділив у корі 52 цитоархітектонічних поля. О. Фогт і Ц. Фогт (1919—1920 pp.) із врахуванням волокнистої будови, описали в корі головного мозку 150 мієлоархіктектонічних ділянок. Зараз існує поділ кори більш ніж на 200 специфічних зон. Створені докладні карти цитоархітектонічних полів мозку людини.