Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Головний мозок
Кінцевий мозок

Кінцевий мозок (telencephalon) складається із двох півкуль великого мозку, які з’єднуються між собою за допомогою мозолистого тіла, передньої і задньої спайок та спайки склепіння. Порожниною кінцевого мозку є правий і лівий (перший та другий) Бічні шлуночки, кожний з яких міститься у відповідній півкулі.

Півкуля великого мозку (hemispherium cerebralis) складається із зовнішніх по­кривів — кори великого мозку (плаща), глибше розміщеної білої речовини і розта­шованих у ній скупчень сірої речовини — базальних ядер.

Кожна півкуля має три поверхні: верхньобічну (facies superolateralis) — най­більш випуклу; присередню (facies medialis) — плоску, обернену до сусідньої пів­кулі, і нижню (facies inferior). Остання має складний рельєф, що відповідає внутрі­шній основі черепа. Поверхні півкуль великого мозку відділені одна від одної краями: верхньоприсереднім (margo superomedialis), нижньоприсереднім (margo inferomedialis) і нижньобічним (margo inferolateralis). Найбільш виступаючі ділянки півкуль називаються полюсами: лобовий полюс (polus frontalis); потиличний полюс (polus occipitalis); скроневий полюс (polus temporalis). Рельєф поверхонь півкуль ве­ликого мозку досить складний у зв’язку з наявністю борозен великого мозку і роз­міщених між ними валикоподібних підвищень — закруток великого мозку. Глиби­на, протяжність борозен і закруток, їх форма і напрямок дуже мінливі.