Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Лімфатична система
Лімфатичні судини і регіональні лімфатичні вузли окремих ділянок тіла
Лімфатичні судини і вузли черевної порожнини

Лімфатичні вузли черевної порожнини також поділяють на парієтальні і вісцеральні.

До парієтальних (пристінкових) лімфатичних вузлів належать нижні надчеревні та поперекові.

Нижні надчеревні лімфатичні вузли (nodi lymphatici epigastrici inferiores) розта­шовуються у товщі передньої черевної стінки по ходу однойменних кровоносних судин і збирають лімфу від м’язів та шкіри передньої черевної стінки, парієтальної очеревини, яка вистеляє передню черевну стінку, і підочеревинної клітковини. Їхні виносні судини прямують вниз до зовнішніх клубових і вверх до пригрудинних лі­мфатичних вузлів.

Багаточисельні поперекові лімфатичні вузли (nodi lymphatici lumbales) у кількос­ті 11—41 розміщуються по всій довжині задньої черевної стінки (заочеревинно) на­вколо аорти і нижньої порожнистої вени. Залежно від розташування цих вузлів сто­совно великих судин, які тут знаходяться, їх поділяють на ліві, праві та проміжні поперекові лімфатичні вузли. В групі лівих поперекових лімфатичних вузлів (nodi lymphatici lumbales sinistri), які у вигляді ланцюжка прилягають до черевної части­ни аорти зліва, спереду і ззаду, в свою чергу, виділяють бічні аортальні лімфатичні вузли (nodi lymphatici aortici laterales), передаортальні лімфатичні вузли (nodi lymphatici preaortici) і зааортальні лімфатичні вузли (nodi lymphatici postaortici). Праві поперекові лімфатичні вузли (nodi lymphatici lumbales dextri), які знаходяться біля передньої, задньої та правої поверхонь нижньої порожнистої вени по всій її довжині від місця утворення із спільних клубових вен до діафрагми, поділяються на передкавальні лімфатичні вузли (nodi lymphatici precavales), закавальні Лімфа­тичні вузли (nodi lymphatici postcavales) та бічні кавальні лімфатичні вузли (nodi lymphatici cavales laterales). У борозні між черевною частиною аорти і нижньою порожнистою веною знаходиться ланцюжок проміжних поперекових лімфатичних вузлів (nodi lymphatici lumbales intermedii).

Названі поперекові лімфатичні вузли разом із лімфатичними судинами, що їх з’єднують, утворюють біля черевної частини аорти і нижньої порожнистої вени гу­сте лімфатичне сплетення. Через поперекові лімфатичні вузли проходить лімфа від нижніх кінцівок, стінок і органів таза. У ці вузли впадають також виносні лімфати­чні судини лімфатичних вузлів, які розміщені біля внутрішніх органів черевної по­рожнини (шлункові, брижові, ободові та ін.). Виносні Лімфатичні судини попереко­вих лімфатичних вузлів формують правий та лівий поперекові лімфатичні стовбури, що дають початок грудній протоці, або впадають у початкову частину грудної протоки самостійно.

Вісцеральні (нутряні) лімфатичні вузли черевної порожнини розташовуються біля непарних вісцеральних гілок черевної частини аорти та їх розгалужень (біля черевного стовбура, печінкової, селезінкової та шлункових артерій, біля верхньої і нижньої брижових артерій та їх гілок).

Черевні лімфатичні вузли (nodi lymphatici coeliaci) у кількості 1-5 розміщуються біля черевного стовбура на шляху руху лімфи від багатьох вісцеральних лімфатич­них вузлів черевної порожнини. Черевні лімфатичні вузли приймають лімфу від регіонарних вузлів шлунка, підшлункової залози, селезінки, печінки і нирок. Виносні лімфатичні судини черевних вузлів прямують до поперекових вузлів, а також впа­дають у початковий відділ грудної протоки.

Ліві шлункові лімфатичні вузли (nodi lymphatici gastrici sinistri) прилягають до малої кривини шлунка і його стінок. У ці вузли впадають лімфатичні судини, що формуються у товщі тієї частини передньої і задньої стінок шлунка, які утворюють малу кривину.

Праві шлуночкові лімфатичні вузли (nodi lymphatici gastrici dextri) непостійні, розміщуються по ходу однойменної Артерії над воротарем.

Кардіальні лімфатичні вузли шлунка (nodi lymphatici cardiaci) знаходяться біля кардіальної частини шлунка. Вони у вигляді ланцюжка охоплюють вхідну частину шлунка з усіх сторін і тому отримали назву лімфатичного кільця вхідного отвору шлунка (anulus lymphaticus cardiae). До кардіальних лімфатичних вузлів шлунка прямують лімфатичні судини кардіальної частини шлунка і його дна, а також від черевної частини стравоходу.

Пілоричні (воротарні) лімфатичні вузли (nodi lymphatici pylorici) розташовують­ся над воротарем, позаду нього і під ним (на головці підшлункової залози). У пілоричні вузли впадають лімфатичні судини не тільки від воротаря, але й від головки підшлункової залози.

Ліві та праві шлунково-сальникові (чепцеві) лімфатичні вузли (nodi lymphatici gastroomentales sinistri/dextri) розміщуються біля великої кривини шлунка і при­ймають лімфатичні судини, в які надходить лімфа від стінок шлунка, що приляга­ють до великої кривини, а також від великого сальника (чепця).

Лімфатичні вузли підшлункової залози (nodi lymphatici pancreatici) знаходяться біля верхнього краю підшлункової залози на передній та задній її поверхнях, при­ймають лімфу від підшлункової залози.

Між головкою підшлункової залози і петлею дванадцятипалої кишки біля місця впадання в неї спільної жовчної протоки, а також біля місця розгалуження верхньої та нижньої підшлунково-дванадцятипалих артерій містяться панкреатично-дванадцятипалі лімфатичні вузли (nodi lymphatici pancreaticoduodenales), які є регіонарними для головки підшлункової залози і дванадцятипалої кишки. Один із ву­злів цієї групи, як правило, великих розмірів, бере участь в утворенні передньої стінки сальникового отвору. Тому він отримав відповідну назву — вузол сальнико­вого (чепцевого) отвору (nodus foraminalis).

Селезінкові лімфатичні вузли (nodi lymphatici splenici (lienales)) розміщуються у воротах селезінки, біля розгалуження селезінкової артерії. До цих вузлів прямують лімфатичні судини від дна шлунка, лівих шлунково-сальникових лімфатичних вуз­лів і від капсули селезінки.

Печінкові лімфатичні вузли (nodi lymphatici hepatici) розташовуються у товщі печінково-дванадцятипалої зв’язки по ходу спільної печінкової артерії та ворітної вени, а також біля шийки жовчного міхура — жовчно-міхуровий вузол (nodus cysticus). Виносні лімфатичні судини печінкових і жовчно-міхурового лімфатичних вузлів прямують до черевних та поперекових лімфатичних вузлів. В окремих випа­дках (біля 2%) лімфатичні судини печінки впадають безпосередньо в грудну лімфа­тичну протоку.

Верхні брижові лімфатичні вузли (nodi lymphatici mesenterici superiores) — найбагаточисельніші. Кількість їх коливається від 66 до 404. Вони розміщуються у брижі тон­кої кишки біля верхньої брижової артерії у вигляді трьох підгруп: периферичної, сере­дньої і центральної. Периферична підгрупа знаходиться між брижовим краєм тонкої кишки й судинними дугами (прикишкові брижові вузли); вузли середньої підгрупи прилягають до стовбура й гілок верхньої брижової артерії. Вузли центральної підгрупи містяться біля початкової частини верхньої брижової артерії (від нижнього краю під­шлункової залози до місця відходження правої ободової артерії). Лімфатичні вузли центральної підгрупи, які розташовуються біля початку верхньої брижової артерії, до­статньо щільно прилягають один до одного і в ряді випадків утворюють ніби конгло­мерат вузлів. Від порожньої і клубової кишок лімфатичні судини прямують, в основ­ному, до периферичної підгрупи брижових лімфатичних вузлів. Деякі лімфатичні судини минають ці вузли і йдуть до вузлів середньої і навіть центральної підгруп. Ви­носні лімфатичні судини брижових лімфатичних вузлів (центральної підгрупи) йдуть до поперекових лімфатичних вузлів, а в ряді випадків (біля 25%) впадають безпосеред­ньо у грудну протоку, утворюючи кишкові стовбури (trunci intestinales). Лімфатичні судини, які розміщені біля кінцевого відділу клубової кишки, впадають не в брижові, а в клубово-ободові лімфатичні вузли.

Регіонарними вузлами ободової кишки є лімфатичні вузли, які прилягають до ободових артерій — гілок верхньої та нижньої брижових артерій.

Лімфатичні судини, які виносять лімфу від сліпої кишки та червоподібного від­ростка, впадають у багаточисельні сліпокишкові вузли (nodi lymphatici caecales), що розміщуються біля передньої та задньої стінок сліпої кишки. Поодинокі лімфатичні судини цього органа, а також червоподібного відростка впадають у клубово-ободові лімфатичні вузли (nodi lymphatici ileocolici), до яких прямують також лімфатичні судини кінцевого відділу клубової кишки.

Лімфатичні судини висхідної ободової кишки впадають у праві ободові лімфа­тичні вузли (nodi lymphatici colici dextri), котрі знаходяться біля правої ободової ар­терії та її гілок.

Лімфатичні судини поперечної ободової кишки прямують до брижово-ободових вузлів (nodi lymphatici mesocolici), що залягають у товщі брижі поперечної ободової кишки, біля середньої ободової артерії та її гілок.

Від низхідної ободової та сигмоподібної кишок лімфатичні судини прямують до лі­вих ободових лімфатичних вузлів (nodi lymphatici colici sinistri) та до сигмоподібних лі­мфатичних вузлів (nodi lymphatici sigmoidei), які знаходяться біля однойменних артерій та їх гілок. До симоподібних лімфатичних вузлів підходять також Лімфатичні судини і від верхньої частини прямої кишки. Виносні лімфатичні судини сигмоподібних і лівих ободових вузлів йдуть до нижніх брижових лімфатичних вузлів (nodi lymphatici mesenterici inferiores), а виносні лімфатичні судини нижніх брижових вузлів впадають у поперекові лімфатичні вузли (парієтальні вузли черевної порожнини).

Необхідно відмітити, що на шляху лімфатичних судин ободової кишки до її регіонарних лімфатичних вузлів (ободових) лежать не дуже великі приободові лімфатичні вузли (nodi lymphatici paracolici), які розміщуються безпосередньо біля присередньої (нижньої — для поперечної ободової) стінки кишки чи близько біля неї.

Виносні лімфатичні судини клубово-ободових, брижово-ободових, правих та лі­вих ободових вузлів прямують до парієтальних поперекових лімфатичних вузлів, а також до центральної підгрупи верхніх брижових лімфатичних вузлів, що знахо­дяться біля початку верхньої брижової артерії.



Последнее обновление: 05/02/2024

Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.

Что было обработано:

  • устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
  • редакционное упорядочивание содержания;
  • унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
  • проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.

Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.