Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Вчення про внутрішні органи
Травний апарат
Вікові особливості шлунка

Шлунок новонародженого має циліндричну або веретеноподібну форму. Випук­лість дна та великої кривини виражена слабко. Положення шлунка майже вертика­льне, об’єм його у новонародженого складає близько 50 см3, довжина 5 см, ширина

3 см. У грудному віці шлунок за формою наближається до грушоподібної. До кінця першого року життя довжина шлунка досягає 9 см, ширина — 7 см, а об’єм збіль­шується до 250—300 см3. У два роки об’єм шлунка дорівнює 490—590 см3, у три роки — 580—680 см3, у дорослого він дорівнює 1200—1600 см3.

Слизова оболонка шлунка у новонародженого відносно товста, шлункові ямочки розвинуті слабко, кількість їх досягає 200 тис., у дорослого їх більше 4 млн. Шлун­кові залози у новонародженого також розвинуті слабко, всього їх близько 500 тис. У двомісячному віці їх нараховується близько 1,8 млн, у дворічному — 8 млн, у шестирічному — 10 млн, у п’ятнадцятирічному — 18 млн, а у дорослого — при­близно 35 млн.

М’язова оболонка шлунка новонародженого має всі три шари. Поздовжній шар і косі волокна цієї оболонки розвинуті слабко. Максимальної товщини м’язова обо­лонка досягає до 15—20 років.

Вхідний отвір шлунка у новонародженого знаходиться на рівні VIII—IX, а отвір пілоруса — XI—XII грудних хребців. По мірі росту і розвитку дитини відбувається опускання шлунка і в 7 років при вертикальному положенні тіла його вхідний отвір проектується між XI та XII грудними хребцями, а вихідний — між XII грудним та І поперековим. У старечому віці шлунок ще більше опускається.



Последнее обновление: 05/02/2024

Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.

Что было обработано:

  • устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
  • редакционное упорядочивание содержания;
  • унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
  • проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.

Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.