Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

М'язи і фасції верхньої кінцівки
М'язи кисті
Фасції та синовіальні піхви верхньої кінцівки

Фасції кінцівок оточують окремі м’язи або групи м’язів, формуючи для них фасціальні чи кістково-фасціальні піхви. Вони служать для укріплення м’язів, а також для прикріплення окремих м’язових пучків. Особливо сильного розвитку фасції дося­гають у місцях, де вони зазнають найбільшого механічного навантаження, підда­ються постійному натягу в зв’язку з роботою м’язів. Між окремими групами м’язів (наприклад, згиначами і розгиначами плеча) формуються міжм’язові перегородки. В місцях, де фасції утримують сухожилки біля кісткових виступів, фасції утворю­ють потовщення — тримачі сухожилків.

Вся верхня кінцівка під шкірою оточена поверхневою (підшкірною) фасцією, яка повністю відповідає формі верхньої кінцівки. Поверхнева фасція тоненька, сла­бо виражена і не має практичного значення. Глибока фасція відповідно до поділу верхньої кінцівки на окремі ділянки поділяється на цілий ряд окремих фасцій.

У ділянці плечового пояса виділяють: дельтоподібну, надосну, підосну, підло­паткову та пахвову фасції.

Дельтоподібна фасція (fascia deltoidea) вкриває з усіх боків дельтоподібний м’яз і щільно зростається з ним. Віддаючи в його глибину сполучнотканинні пере­городки, вона розділяє дельтоподібний м’яз на окремі пучки. Спереду дельтоподіб­на фасція продовжується в грудну фасцію, а ззаду, де вона має більш щільну будо­ву, зростається з підосною фасцією.

Підосна фасція (fascia infraspinata) має сухожилкову будову, прикріплюється до країв підосної ямки лопатки. Вона охоплює підосний та малий крулий м’язи і разом з глибокою пластинкою дельтоподібної фасції утворює для них піхву.

Надосна фасція (fascia supraspinata) прикріплюється до країв надосної ямки, покриває однойменний м’яз.

Підлопаткова фасція (fascia subscapularis) — тоненька, натягнута над підлопа­тковою ямкою і покриває однойменний м’яз.

Пахвова фасція (fascia axillaris) вистилає знизу пахвову порожнину і має низку отворів, крізь які у пахвову ямку проходять судини та нерви. Присередньо пахвова фасція з’єднує бічні краї великого грудного м’яза та найширшого м’яза спини і переходить у фасцію, що покриває ці м’язи. Зверху пахвова фасція переходить у де­льтоподібну фасцію, а збоку — у фасцію плеча.

Фасція плеча (fascia brachii) вкриває м’язи плеча. На присередній і бічній пове­рхнях плеча від неї до плечової кістки відходять відповідно присередня міжм’язова перегородка плеча (septum intermusculare brachii mediale) та бічна міжм’язова перегородка плеча (septum intermusculare brachii laterale). Міжм’язові перегородки плеча відмежовують передню групу м’язів плеча від задньої і є місцем початку деяких м’язів плеча та передпліччя. В дистальному напрямку фасція плеча переходить у фасцію передпліччя.

Фасція передпліччя (fascia antebrachii) розвинена значно сильніше, ніж фасція плеча, особливо на задній поверхні передпліччя. Перегородки, що відходять від цієї фасції, і міжкісткова перетинка передпліччя формують піхви для різних груп та окремих м’язів передпліччя. У проксимальному відділі ззаду фасція передпліччя прикріплюється до ліктьового відростка і заднього краю ліктьової кістки; тут вона значно потовщена за рахунок фіброзних пучків сухожилка триголового м’яза пле­ча, які вплітаються в неї. В передньому відділі ліктьової ділянки фасція також дося­гає значної товщини за рахунок фіброзних пучків сухожилка двоголового м’яза плеча, який в цьому місці утворює апоневроз. У дистальному відділі передпліччя та в ділянці зап’ястка поперечні пучки фасції передпліччя утворюють потовщення, яке формує колову зв’язку зап’ястка, передня частина якої отримала назву тримач згиначів, а задня — тримач розгиначів.

Тримач згиначів (retinaculum flexorum) перекидається над борозною зап’ястка. Формується волокнами, що йдуть спереду від човноподібної кістки та кістки-трапеції до горохоподібної та гачкуватої кісток. Разом з кістками зап’ястка тримач згиначів утворює канал зап’ястка (canalis carpi), в якому є дві синовіальних піхви: спільна синовіальна Піхва м’язів-згиначів (Vagina synovialis communis mm. flexorum), в якій проходять сухожилки поверхневого та глибокого м’язів-згиначів пальців, та піхва сухожилка довгого м’яза згинача великого пальця (vagina tendinis m. flexorum pollicis longi) (мал. 125). Пучки фіброзних волокон, які формують тримач згиначів у бічному та присередньому відділах, розшаровуються і утворюють ще два невели­ких фіброзних канали: бічний та присередній. В бічному каналі міститься синовіа­льна піхва сухожилка променевого м’яза-згинача зап’ястка (vagina synovialis tendinis m. flexoris carpi radialis). В присередньому каналі міститься ліктьовий нерв і ліктьові артерія та вени, що лежать поряд з ними.

Тримач розгиначів (retinaculum extensorum) виражений значно краще, ніж три­мач згиначів. Він утворений поперечно направленими волокнами, що перекидають­ся ззаду від переднього краю дистального кінця променевої кістки до шилоподібно­го відростка ліктьової кістки. Фіброзними пучками простір під тримачем розгиначів поділяється на шість каналів, у яких проходять оточені синовіальними піхвами сухожилки розгиначів кисті і пальців. В першому каналі (починаючи від променевої кістки) розміщуються сухожилки довгого відвідного м’яза великого па­льця кисті і короткого м’яза-розгинача великого пальця кисті; в другому — довгого і короткого променевих м’язів-розгиначів зап’ястка; в третьому — довгого м’яза-розгинача великого пальця кисті; в четвертому — м’яза-розгинача пальців та м’яза-розгинача вказівного пальця; в п’ятому — м’яза-розгинача мізинця; в шостому — ліктьового м’яза-розгинача зап’ястка (мал. 126).

Фасції кисті є безпосереднім продовженням фасції передпліччя.

Class="center">

Мал. 125. Спільна синовіальна піхва м’язів-згиначів і синовіальні піхви сухожилків пальців правої кисті (за М. Р. Сапіним)

1 — спільна синовіальна піхва м’язів-згиначів, 2 — піхва сухожилка довгого м’яза-згинача великого пальця, 3 — синовіальні та фіброзні піхви сухожилків пальців кисті, 4 — піхва су­хожилка променевого м’яза-згинача зап’ястка

Мал. 126. Синовіальні піхви сухожилків розги­начів правої кисті і пальців (за М. Р. Сапіним)

1 — тримач розгиначів, 2 — піхва сухожилків довгого відвідного м’яза і короткого м’яза-розгинача великого пальця, 3 — піхва сухо­жилків променевих м’язів-розгиначів зап’ястка, 4 — піхва сухожилка довгого м’яза-розгинача великого пальця кисті, 5 — піхва сухожилків м’язів-розгиначів пальців та вказівного пальця, 6 — міжсухожилкове сполучення, 7 — піхва су­хожилка м’яза-розгинача мізинця, 8 — піхва су­хожилка ліктьового м’яза-розгинача зап’ястка

Долонна фасція кисті (fascia palmaris manus) виражена краще, ніж тильна. По­верхнева пластинка долонної фасції покриває групу м’язів підвищення великого пальця, групу м’язів підвищення мізинця, сухожилки м’язів-згиначів кисті та чер­воподібні м’язи, формуючи для них окремі фасціальні піхви. На поверхнях груп м’язів підвищення великого пальця і підвищення мізинця поверхнева пластинка долонної фасції тоненька, а на рівні червоподібних м’язів та сухожилків м’язів- згиначів пальців вона потовщена і внаслідок своєї сухожилкової будови отримала назву долонного апоневрозу.

Долонний апоневроз (aponeurosis palmaris) складається із поздовжніх і попере­чних пучків волокон. Він має форму трикутника, вершина якого з’єднана з диста­льним краєм тримача згиначів і з сухожилком довгого долонного м’яза. Основа до­лонного апоневрозу обернена до пальців. На рівні основ пальців долонний апоневроз розділяється на окремі тяжі, які продовжуються дистально і беруть участь в утворенні фіброзних піхов (кістково-фіброзних каналів) для сухожилків поверхневого і глибокого м’язів-згиначів ІІ—V пальців. У цих фіброзних піхвах па­льців (vaginae fibrosae digitorum) на долонній поверхні пальців розрізняють попере­чні пучки волокон — кільцеву частину фіброзної піхви і косо орієнтовані волокна, що перехрещуються з такими ж волокнами другої сторони, — хрестоподібну час­тину фіброзної піхви.

Фіброзні пучки долонного апоневрозу і фіброзних піхв пальців вплітаються в шкі­ру, завдяки чому на долонній поверхні кисті і на пальцях наявні характерні борозни.

Глибока пластинка долонної фасції кисті (міжкісткова долонна фасція) розвине­на слабо. Вона покриває міжкісткові м’язи і відділяє їх від сухожилків м’язів- згиначів пальців.

Тильна фасція кисті (fascia dorsalis manus) складається з двох пластинок — поверхневої і глибокої.

Поверхнева пластинка тильної фасції кисті виражена слабо, вона простягається від дистального краю тримача розгиначів до тильної поверхні пальців, де зроста­ється з сухожилками їх розгиначів.

Глибока пластинка розвинена краще. Вона вкриває тильні міжкісткові м’язи, прикріплюється до окістя дорзальної поверхні п’ясткових кісток, а на рівні основ проксимальних фаланг пальців зв’язана з долонною фасцією.