Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Основні етапи розвитку організму в онтогенезі
Постнатальний розвиток

Після народження дитини її розвиток якісно змінюється. Пренатальний розвиток проходить в організмі матері, який в загальному складає зовнішнє середовище для зародка. Це первинне зовнішнє середовище відрізняється невеликою мінливістю, тому на розвиток зародка переважно впливають спадкові фактори, які закодовані в хромосомному апараті заплідненої яйцеклітини.

З моменту народження дитина одразу ж потрапляє в природне зовнішнє середови­ще, яке має великий вплив на Організм, що розвивається. Починається пристосування організму до екзогенних умов, яке здійснюється в тій чи іншій формі протягом усього життя індивідуума. Заново набуті організмом ознаки нашаровуються на передані по спадковості, в результаті чого відбуваються складні перетворення в організмі.

Після народження темпи росту організму поступово знижуються. Якщо вага но­вонародженого в 32 млн. разів більша ваги заплідненої яйцеклітини, то вага дорос­лої людини лише в 20—25 разів перевищує вагу новонародженого.

Фізичний розвиток організму характеризується вагою, ростом і розмірами окре­мих частин тіла. В період постнатального розвитку ці показники змінюються нерів­номірно. Прискорений ріст організму спостерігається в період раннього дитинства (від 1 до З років), у віці від 5 до 7 років і в період статевого дозрівання (13-16 років). Паралельно з ростом організму спостерігаються вікові зміни в усіх органах і систе­мах. Приблизно до 20—25 років ріст людини припиняється і настає відносно стабі­льний період життя. Тривалість його у різних людей різна.

Весь життєвий цикл людини можна поділити на окремі періоди. Кожний з них ха­рактеризується своїми особливостями, які стосуються будови і функціонування органі­зму, його окремих систем і органів. Велике значення для оцінки віку мають ступінь окостеніння окремих кісток скелету, стан органів внутрішньої секреції, розвиток зубів, волосяного покриву і інші ознаки. Майже всі морфологічні ознаки піддаються значним індивідуальним варіаціям. Багато залежить від умов життя людини, перенесених нею захворювань, спадкових особливостей і т.п. Тому слід розрізняти хронологічний (пас­портний) вік і біологічний вік, які часто помітно відрізняються один від одного.

В міру Старіння організму в ряді органів виникають склеротичні зміни, які нері­дко пов’язані з розростанням сполучної Тканини. Вони, в свою чергу, викликають зниження функціональних властивостей органів і тканин, які ведуть до зменшення їх регенеративних можливостей, тобто здатності заміни відмираючих клітин но­вими елементами.

Заняття фізичною культурою і спортом, раціональне Харчування, здоровий спо­сіб життя сприяють збереженню здоров’я, запобігають старінню організму, підви­щують працездатність людини, а також продовжують її життя.