Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

М'язи та фасції шиї

Шию умовно поділяють фронтальною площиною, яка проходить через хребет, на два відділи: менший задній (м’язи цього від­ділу були описані з м’язами спини) і більший передній відділ, або власне шию. Передній відділ шиї має надзвичайно важливе анатомо-топографічне значення, оскільки, крім м’язів, включає ряд інших ор­ганів (Гортань з початковим відділом трахеї, глотку, Стравохід, щитопо­дібну залозу). На шиї проходять також великі Судини і нерви. М’язи групуються навколо цих органів, утворюють для них вмістилище з кіст­ково-м’язовою стінкою ззаду і м’язовими стінками спереду та з боків.

М’язи шиї поділяють на окремі групи за їх генетичними (розвитком) і топографічними ознаками.

За розвитком розрізняють м’язи, що розвинулись на основі першої (нижньощелепної) і другої (під’язикової) вісцеральних дуг, зябрових дуг, та м’язи, що розвинулись із вентральних відділів міотомів.

Похідними мезенхіми першої вісцеральної дуги є щелепно-під’язи­ковий м’яз і переднє черевце двочеревцевого м’яза; другої вісцеральної дуги — шило-під’язиковий м’яз, заднє черевце двочеревцевого м’яза і підшкірний м’яз шиї; зябрових дуг — грудинно-ключично-соскоподібний і трапецієподібний м’язи. Із вентральних частин міотомів розви­ваються грудинно-під’язиковий, грудинно-щитоподібний, щито-під’язиковий, лопатково-під’язиковий, підборідно-під’язиковий, перед­ній, середній і задній драбинчасті м’язи, а також передхребтові м’язи: довгий м’яз шиї та довгий м’яз голови.

Залежно від топографії м’язи шиї поділяють на три групи:

1) поверхневі м’язи шиї;

2) м’язи, що прикріплюються до під’язикової кістки (серединна група);

3) глибокі м’язи шиї.