Акушерство та гінекологія - А.М.Громова 2000

Знеболювання пологів
Медикаментозне знеболювання пологів

Досить часто настає потреба у використанні під час пологів медикаментозного знеболювання. Досвід показав доцільність поєднання психофізичної підготовки з фармакологічними методами знеболювання.

Медикаментозні засоби майже завжди призначаються роділлям, які не пройшли психопрофілактичної підготовки, коли від неї немає належного ефекту, або при ускладнених пологах.

В 1936 році О.Ю.Лурьє вперше на Україні застосував у пологових установах масове знеболення пологів. В цей час були розроблені схеми знеболення пологів.

Акушерське знеболення має свої особливості:

1. Акушерське знеболення, здебільшого, повинно тривати багато годин.

2. Акушерське знеболення (особливо в І-му і ІІ-му періодах) не повинно бути дуже глибоким і не викликати значного розслаблення мускулатури матки.

3. Акушерський наркоз повинен враховувати також і інтереси плода.

Ідеальною, що до цих вимог є епідуральна анестезія, котра не викликає патологічних змін у стані плода, дає змогу повного контакту з роділлею і не розслаблює, а навіть нормалізує скоротливу діяльність матки. Але даний вид знеболювання досі не знайшов широкого застосування в усіх закладах через те, що цю маніпуляцію повинен проводити спеціально підготовлений анестезіолог.

Зараз є багато методів і способів знеболення. Тільки потрібно правильно їх використовувати з урахуванням періоду родів, стану роділлі та плода.

В першому періоді пологів: при відчутті страху, емоціонального та психічного напруження пропонують транквілізатори (триоксазин 300-600 мг, диазепам 5-10 мг, або феназепам по 0,0005г у середину в сполученні з спазмолітиком (100 мг). Слід пам’ятати, що знеболювання починають при встановленій регулярній пологовій діяльності та розкритті шийки матки не менш 3-4 см, а закінчити до кінця періоду розкриття. Жінкам з нормальною збудливістю на фоні дії транквілізаторів вводять внутрішньом’язово пропазину гідрохлорид 25 мг з 20 мг промедолу і 25 мг дімедролу в 5 мг 0,5% розчину новокаїну. Або: пропазин 25 мг (2,5% - 1 мл) + піпольфен 50мг (2,5% - 2 мл) + промедол 20 мг (2% - 1 мл). Роділлям, при різко болісних переймах, з самого початку рекомендують спазмолітики (баралгін 5 мл). Роділлям з високою збудливістю призначають максимальні дози триоксазину (20 мг на 1кг ваги) або седуксен (10 мг у середину з 20 мг промедолу та 25 мг аміназину). Або: аміназин 25 мг (2,5% - 1 мл), піпольфен 50 мг (2,5% - 2 мл), промедол 20 мг (2% - 1 мл). При недостатньому знеболюючому ефекті, через 2-3 години від початку Введення, призначають атропін (0,1% — 1 мл) або но-шпу (2 мл) і в половинній дозі препарату однієї з вищевказаних схем.

При ригідності шийки матки проводять обколювання її розчином новокаїну (20 мл - 0,5%) разом з лідазою (64 ОД), атропіном (0,1 % - 1 мл) або но-шпою (2 мл). Також можна використати: лікери (папаверин 0,02 + екстракт беладонни 0,02 г + винний спирт - 15,0 + сироп - 20,0). Знеболюючі свічі (екстракт беладонни 0,02 + папаверин 0,02 + амнопон 0,02 + антипирин 0,5 + атропін 0,003). Знеболюючі мікроклізми (промедол 0,01 + Na бромід 2,0 + новокаін 0,1 + прозерин 0,003 + Вода — 45 мл).

У 1-му періоді родів можна використовувати:

- анестезію рефлекторних зон 0,5 - 0,25% розчином новокаїну з лідазою (у шийний вузол). Широко використовують спазмолітики (кожні 2- 4 години);

- ректальні свічки, до складу яких входять екстракт беладонни 0,03, пантопон 0,02, амідопірин 0,5. Свічки вводять в пряму кишку на початку періоду розкриття і повторно через 3-4 години;

- внутрішньом’язово: розчин пантопону 2% - 1 мл разом з розчином сульфату магнію 25% - 5 мл; триган — 5 мл; максиган — 5 мл; спазган — 5 мл; баралгін — 5 мл; розчин дроперідолу 2,5% - 2 мл. Розчини вводяться повторно через 3-4 години;

- підшкірно: розчин промедолу 2% - 1-2 мл; розчин текодину 1%-1 мл; розчин апрофену 1%-1 мл;

- внутрішньовенні наркотичні засоби: розчин оксибутирату натрію 20% (50-70 мг/кг ваги); віадріл 500 мг;

- наркотичні інгаляційні засоби: закис азоту в суміші з киснем (80% закису азоту 20% кисню) за допомогою спеціального апарату, яким може користуватися сама роділля. Таким же методом можна використовувати трихлоретилен.

У другому періоді родів також можна використовувати закис азоту (на початку). Крім цього використовують пудендальну анестезію: вводять 60-70мл 0,25% розчину новокаїну з обох сторін в ішіоректальний простір, який знаходиться на 1-2см медіальніше від сідничного горбика. Суть методу - блокування розгалужень соромітного нерва.

Цей спосіб дає знеболення та викликає спазмолітичний ефект м’язів тазового дна, тому повинен завжди використовуватися при пологах в сідничному передлежанні, передчасних пологах, пологах великим плодом для запобігання травм як матері, так і плода. Важливо за 2 години до народження дитини, припинити введення роділлі фармакологічних засобів, які в різному ступені можуть спричинити депресивний вплив на плід та новонародженого.

Для оперативних втручань після вигнання плода у ІІІ-му періоді пологів та ранньому післяродовому періоді (Ручне обстеження порожнини матки та відділення плаценти, зашивання розривів та інше) можна також використовувати тіопентал натрію 4-5 мг/кг ваги, внутрішньовенно сомбревін 8-10 мг/кг ваги, кеталар 2 мг/кг ваги, ефірний та закисний інгаляційний наркоз.