Акушерство та гінекологія - А.М.Громова 2000
Оперативне акушерство
Плодоруйнуючі операції
Декапітація
Декапітація - це операція, при якій проводять відокремлення голівки в ділянці шийних хребців від
тулубу плода з послідуючим їх вилученням через природні родові шляхи.
Показання: запущене поперечне положення плода.
Умови для декапітації:
- повне відкриття маткового зіву;
- доступність шиї плода;
- розміри таза, достатні для проходження плода.
Необхідний інструментарій: гачок Брауна, ножиці Зібольда або Феноменова, щипці Мюзо.
Операція обов’язково виконується під наркозом. Перед операцією повинен бути випорожнений Сечовий міхур.
Техніка операції складається з трьох етапів:
1- й етап - Введення і розміщення декапітаційного гачка. Він складається з трьох моментів:
1. Захват ручки, що випала, помічником і відведення її в сторону, протилежну тій, де знаходиться голівка; якщо ручка не випала, операцію розпочинають з другого моменту.
2. Введення у піхву руки і захват шийки плода.
3. Введення і розміщення декапітаційного гачка.
2- й етап - власне декапітація. Спочатку поворотом гачка на 90 зламують шийні хребці, потім під контролем внутрішньої руки м’які частини шиї плода розсікають ножицями. При цьому декапітаційний гачок підтягують до виходу з піхви.
3- й етап - вилучення розчленованого плода. Підтягуючи тулуб за ручку, порівняно легко його вилучають. При виведенні голівки остання помічником фіксується до входу в малий таз зовнішніми прийомами, після чого у піхву вводять дзеркала, голівку захоплюють щипцями Мюзо і розпочинають її вилучення. Якщо можливо, її вилучають ручними прийомами. При виникненні труднощів під час вилучення ручними прийомами голівку перфорують з подальшою ексцеребрацію і краніоклазією.
Последнее обновление: 05/02/2024
Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.
Что было обработано:
- устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
- редакционное упорядочивание содержания;
- унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
- проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.
Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.