Акушерство та гінекологія - А.М.Громова 2000

Аномалії кісткового тазу
Анатомічно звужений таз
Діагностика

Для постановки діагнозу вузького тазу у вагітної необхідно оцінити зріст, масу і будову тіла, виявити скорочення кінцівок (короткі пальці - ознака вузького тазу), деформацію хребта, ознаки перенесеного раніше рахіту, остеомієліту. Доцільно встановити, чи не виконувались операції накладання акушерських щипців або кесарського розтину при попередніх пологах, чи не було черепно-мозкових травм у дитини, мертвонародження в анамнезі. При акушерському обстеженні необхідно звернути увагу на форму живота. Відвислий або гострий живіт є свідченням звуженого тазу.

При відсутності фіксації передлеглої частини плода спостерігається більш високе стояння дна матки. Для матки в черевній порожнині (особливо у невисокої на зріст жінки) немає достатнього місця, тому вона відхиляється в бік найменшого опору, тобто наперед.

Внаслідок цього у першовагітних з пружними стінками живота сильно витягується верхня частина його, утворюючи так званий загострений живіт. У жінок, що народжували декілька разів, внаслідок в’ялості черевної стінки Матка сильно перегинається наперед, випинає середню і нижню частину живота, утворюючи так званий відвислий живіт.

Ознаками звуження тазу можуть служити виражений лордоз поперекової частини хребта, неповна лінія змикання стегон.

Велике значення в діагностиці звуженого тазу має форма ромба Міхаеліса, який при загальнорівномірнозвуженому тазі витягнутий у вертикальному напрямку, при плоскому - сплощений, а при косозвуженому тазі його сторони мають різні розміри.

Основним методом дослідження тазу є його зовнішнє вимірювання за допомогою тазоміру.

Зовнішня пельвіометрія дає змогу виявити відхилення від нормальних розмірів тазу і оцінити ступінь їх вираженості:

✵ dist. spinarum - 25-26 см;

✵ dist. cristarum - 28-29 см;

✵ dist. trochanterica - 30-31 см;

✵ conjg. externa - 20-21 см;

✵ conjg. diagonalis - 12,5-13 см;

✵ ромб Міхаеліса: прямий розмір - 11 см, поперечний - 10 см;

✵ індекс Соловйова - 1,4-1,6 (окружність променево-зап’ястного суглобу вагітної поділена на 10);

✵ прямий розмір виходу з порожнини малого тазу - 9,5 см;

✵ поперечний розмір виходу з порожнини малого тазу - 11 см;

✵ лобковий кут - 90-100°;

✵ лобково-крижовий розмір (відстань від середини передньої поверхні симфізу до місця зчленування SІІ з SІІІ хребців) - 21,8 см (величина 20,5 см свідчить про наявність вузького тазу, а значення 19,3 см - про виражене зменшення прямого розміру широкої частини порожнини тазу);

✵ висота лобкового зчленування - 4-5 см (при високому лобковому зчленуванні від розміру істинної кон’югати необхідно відняти 0,5 см).

Зовнішні косі розміри тазу:

✵ відстань від передньо-верхньої ості клубової кістки однієї сторони до задньо-верхньої ості другої сторони і навпаки — 21 см;

✵ відстань від верхнього краю симфізу до правої і лівої задньо-верхньої остей - 17,5 см;

✵ відстань від надкрижової ямки до правої і лівої передньо-верхніх остей 18 см;

✵ бокова кон’югата Баделока - 15 см;

✵ кут нахилу тазу в положенні лежачи - 30°, стоячи - 55-60°;

✵ окружність тазу на рівні верхнього кута ромба Міхаеліса, крижів, клубових кісток і верхнього краю симфізу - 85см (при величині близькій до 75см більше даних за значне звуження тазу);

✵ окружність тазу по lin. trochanterica - 90-95 см;

Визначаються передбачувані розміри плоду, для чого вимірюють:

✵ окружність живота на рівні пупка (при доношеній вагітності 90-95 см);

✵ висоту стояння дна матки (при доношеній вагітності 32-34 см);

✵ діаметр голівки плоду (при доношеній вагітності 12 см).

Більш достовірні дані, за якими можна скласти уявлення про розміри і ємкість тазу, отримуємо при вагінальному дослідженні, коли визначаємо величину діагональної кон’югати, обстежуємо крижову впадину, сідничні ості і бугри, виявляємо наявність екзостозів і хибного мису та інших деформацій в малому тазі.

За величиною діагональної кон’югати можна визначити справжню, віднімаючи від показника 1,5 або 2 см в залежності від товщини кісток жінки.

Про товщину кісток роділлі (отже, і про товщину кісток тазу) дає уявлення зап’ясний показник (індекс Г.А.Соловйова), а також висота лобкового суглобу, яку визначають, захопивши великим і вказівним пальцями верхній і нижній краї лобкового суглоба. В нормі вона дорівнює 4-5 см.

Якщо необхідно, застосовують рентгенологічне після 37 тижнів вагітності або Ультразвукове дослідження тазу.