Акушерство та гінекологія - А.М.Громова 2000

Ранні токсикози вагітних. Пізні гестози
Пізні гестози
Претоксикоз

Претоксикоз - це доклінічна форма пізнього гестозу, при якій ще немає клінічних ознак патологій, але зміни показників лабораторно-інструментальних методів дослідження вказують на наявність в організмі вагітних змін характерних для гестозу. Претоксикоз не обов’язково, але досить часто переходить в клінічно виразну стадію гестозу. Тому в умовах жіночої консультації необхідно здійснювати ретельний і систематичний нагляд за вагітною з метою раннього виявлення ознак претоксикозу. Для цього при кожному відвідуванні необхідно здійснювати слідуючі заходи:

1. Щотижневе зважування жінки для визначення переросту маси тіла. В нормі вага жінки повинна зростати на 50 г за добу, 350-400 г за тиждень, або 1600 г не більше 2кг за місяць. При появі патологічної прибавки в масі слід думати про наявність прихованих набряків.

2. Виявлення прихованих набряків шляхом застосування проб:

- визначення відносної щільності крові за методом Філіпса-Ван Слайка-Барашкова (підвищення показника до 1060-1062 вказує на наявність прихованих набряків);

- проба на гідрофільність тканин за Мак Клюром-Олдричем - папула при в/ш введенні ізотонічного розчину хлориду натрію розсмоктується менш ніж за 40 хв (в нормі - близько 60 хв);

- збільшення окружності гомілкового суглобу більш ніж на 1 см протягом тижня;

- позитивний симптом «кільця».

3. Вимірювання артеріального тиску для виявлення вагітних з нестійким судинним тонусом, схильних до виникнення пізнього гестозу. Про наявність претоксикозу свідчить збільшення систолічного AT на 15-20%, а діастолічного - на 10% від вихідного, або виявлення асиметрії показників на обох руках на 10-15 мм рт.ст. Найбільш інформативним є визначення середньодинамічного AT

Class="center">

В нормі цей показник дорівнює 100мм рт. ст., збільшення його на 25мм рт.ст. від вихідного рівня свідчить про початок захворювання. Оцінка скронево-плечового коефіцієнту дає змогу мати уявлення про стан головного мозку. При наявності спазму судин показник збільшується до 0,7-0,8 (в нормі не перевищує 0,5). Виявленню лабільності судинного тонусу допомагає також проведення функціональних проб (тест з перевертанням, тест з фізичним навантаженням).

4. Дослідження сечі. Про розвиток претоксикозу свідчить зменшення добового діурезу до 900 мл, падіння осмотичної щільності сечі. Виявлення хоча б найменшої кількості білка в сечі вагітної повинно спонукати лікаря до більш детального обстеження. Повторне виявлення, навіть мінімальної, протеїнурії є показанням до госпіталізації жінки.

5. Оцінка аналізу крові. Рівень гематокриту у вагітних в стані претоксикозу може дещо підвищуватися, що свідчить про розвиток гіповолемій та гемоконцентрації. Результатом порушень реологічних властивостей крові є зменшення рівня тромбоцитів, підвищення їх агрегаційної здатності, що супроводжується зменшенням фібриногену, накопиченням продуктів деградації фібрину, гіперкоагуляції периферичної крові, що виявляється скороченням часу зсідання крові по Лі-Уайту. Виявлені зміни можуть на декілька тижнів передувати клінічним проявам гестозу. Лімфоцитопенія, що виникає у вагітної з претоксикозом, свідчить про порушення імунного статусу. В біохімічному аналізі крові слід звертати увагу на кількість загального білка та його фракцій, а також на рівень печінкових ферментів (АЛТ, ACT, білірубіну).

6. Виявлення порушень периферичного кровообігу за допомогою капіляроскопїї або шляхом проведення функціональних діагностичних проб.

7. Розрахункове визначення об’ємів циркулюючої крові і інтерстиціальної рідини для виявлення гіповолемії та міжклітинної гіпергідратацїї (В.К.Ліхачов, 1981):

ОЦК = 1851,0 + 17,3 x X₁ + 80,0 х Х₂ - 13,0 х Х₃ де Х₁ - ЧАСТОТА СЕРЦЕВИХ СКОРОЧЕНЬ (уд/хв); Х₂ - венозний гематокрит (%); Х₃ - маса хворої (кг). У здорових вагітних ОЦК становить 5350-5400 мл.

ОІР = 17,35 + 6,7 x Х₁ - 0,0334 х Х₂ - 0,011 х Х₃ де Х₁ - екскреція натрію з сечею (ммоль/хв); Х₂ - добовий діурез (мл); Х₃ середньодинамічний артеріальний тиск (мм рт.ст.). У здорових вагітних цей показник перевищує 14,5 л. Для встановлення діагнозу претоксикозу достатньо виявити зміни 2-3 вищеприведених параметрів. При виявленні жінок з претоксикозом, необхідно поставити їх на особливий облік і провести курс профілактичного Лікування.

Лікування претоксикозу

I. Відповідний режим дня з достатньо тривалим сном (9-10 годин), прогулянками на свіжому повітрі і дозованими фізичними вправами. Надзвичайно важливим є усунення джерела негативних емоцій в побуті та на підприємстві.

II. Раціональне Харчування з достатньою кількістю білків, вітамінів та мікроелементів, обмежене вживання повареної солі та обов’язкове дотримання питтєвого режиму (до 1л рідини на добу).

III. Медикаментозна корекція, що включає в себе:

1. Седативні препарати (таблетки валеріани по 0,2г тричі на день або настоянка пустирника по 20 крапель 3 рази на день).

2. Десенсибілізуючі засоби (хлорид кальцію по 1 столовій ложці 3-5 разів на день, супрастін 2% - 1,0 мл внутрішньом’язово або по 0,025 тричі на день).

3. Спазмолітики при асиметрії артеріального тиску або тенденції до його збільшення (дібазол по 0,3 г тричі на добу, еуфілін по 0,5г в свічках, папаверін 2% - 2,0 мл внутрішньом’язово).

4. Полівітаміни та препарати, що покращують засвоєння білка (глутамінова кислота, метіонін по 1,5 г на добу).

5. Нормалізація окисно-відновних процесів (аскорбінова кислота по 200мг, вітамін Е по 100 мг на добу).

6. Регуляція проникності судинної стінки і стабілізації клітинних мембран (галаскорбін по 0,5 г тричі на день, глюконат кальцію в тій же дозі).

7. Антиагреганти (курантіл по 0,025 г або трентал по 0,2 г тричі на день під контролем коагулограми).

8. Вибіркове пригнічення синтезу тромбоксану (аспірин по 50 мг на добу або нітрогліцерин по 0,0005г тричі на день).

9. При наявності прихованих набряків або патологічній прибавці в масі - сечогінний чай (листя берези, шипшина), препарати калію (калію оротат по 0,5 г тричі на день).

10. Киснево-повітряна суміш 70% по 10 хв. 1 раз на добу.