МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ, АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ ТА ПАТОЛОГІЯ ЛЮДИНИ - Я.І.Федонюк 2010

АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ, ПАТОЛОГІЯ

РОЗДІЛ 4. СИСТЕМА КРОВІ

ПЛАЗМА КРОВІ

Плазма крові містить 91 % води і 9 % сухого залишку - це Органічні сполуки (білки, глюкоза, амінокислоти, сечовина, сечова кислота та ін.) та неорганічні солі.

Білковий склад плазми крові:

Білки плазми {альбуміни, глобуліни (альфа-, бета-, гаммаглобуліни) та фібриноген) становлять близько 7 % об'єму плазми (65-85 г/л). Найбільшу частку складають альбуміни - 40 г/л.

Білки плазми крові виконують наступні функції:

1. Альбуміни створюють онкотичний тиск, регулюють об'єм циркулюючої крові та інтенсивність утворення сечі.

2. Альбуміни є білковим резервом організму, з якого утворюються амінокислоти.

3. Альбуміни та глобуліни (альфа- і бета-) виконують транспортну функцію, переносячи гормони, залізо, Ліпіди тощо.

4. Гамма-глобуліни є антитілами, вони виконують захисну функцію, беручи участь в забезпеченні імунітету (стійкість організму до інфекційних захворювань).

5. Білки крові підтримують її в'язкість, а це призводить до підтримання тиску в судинах.

6. Білки мають буферні властивості, тобто зберігають сталість реакції крові.

7. Фібриноген бере участь у згортанні крові і, таким чином, зупинці кровотечі.

Кількість глюкози у крові коливається в межах 3,33-5,55 ммоль/л. Вона є основним, а для нейронів мозку- єдиним джерелом енергії. При зменшенні концентрації глюкози нижче 2,22 ммоль/ л у людини виникає гіпоглікемічна кома, яка супроводжується втратою свідомості, порушенням кровообігу та Дихання.

У плазмі крові знаходяться мінеральні солі, в основному Na⁺, K⁺, СІ^-, НСО₃^-, HPO₄ . Їх концентрація становить близько 0,9 % маси плазми. Такі Мікроелементи, як мідь та залізо містяться в досить малій кількості.

Постійність концентрації іонів у плазмі має важливе значення для життєдіяльності організму, і тому прискіпливо контролюється регуляторними системами. Порушення цієї регуляції є небезпечним для життя.