МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ, АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ ТА ПАТОЛОГІЯ ЛЮДИНИ - Я.І.Федонюк 2010

АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ, ПАТОЛОГІЯ

РОЗДІЛ 3. АНАТОМО-ФІЗІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ САМОРЕГУЛЯЦІЇ ФУНКЦІЙ ОРГАНІЗМУ

ГОЛОВНИЙ МОЗОК

Головний мозок (encephalon) знаходиться у порожнині черепа. Він складається із двох півкуль (найновіша частина в еволюційному розвитку) і стовбура (Довгастий мозок, Міст, ніжки мозку) з мозочком. Верхньолатеральна поверхня головного мозку опукла, а нижня (основа) - нерівна, тут від головного мозку відходить 12 пар черепномозкових нервів (рис. 3.10).

Рис. 3.10. Головний мозок

Маса мозку дорослої людини становить 1245-1375 г, новонародженого - 330-340 г. В ембріональному періоді і в перші роки життя головний мозок росте досить інтенсивно, але лише до 20 років сягає своєї сталої величини.

Головний і Спинний мозок розвиваються із зовнішнього зародкового листка (ектодерми). На дорсальній стороні зародка формується нервова трубка з розширенням у головній частині. Спочатку це розширення представлене трьома мозковими міхурцями: переднім, середнім та заднім (ромбоподібним) (рис. 3.11 а). У подальшому передній і задній міхурці діляться й утворюється п'ять мозкових міхурців: довгастий, задній, середній, проміжний та кінцевий (рис. 3.11 б, в). Стінки мозкових міхурців ростуть нерівномірно: вони то потовщуються, то залишаються досить тонкими, проникаючи у порожнину мозкових міхурців і утворюючи судинні сплетення шлуночків. Залишки порожнин мозкових міхурців і нервової трубки мають назву шлуночків головного мозку і центрального каналу спинного мозку, які заповнені спинномозковою рідиною. З кожного мозкового міхурця розвиваються певні відділи головного мозку.

Рис. 3.11. Головний мозок в стадіях трьох (а - 3,5 тижня) і п'яти (6-4 тижні, в - 8 тижнів)