МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ, АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ ТА ПАТОЛОГІЯ ЛЮДИНИ - Я.І.Федонюк 2010

БІОЛОГІЯ

РОЗДІЛ 1. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

1.3. МОЛЕКУЛЯРНО-ГЕНЕТИЧНИЙ І КЛІТИННИЙ РІВНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

1.3.1. Клітина - елементарна генетична і структурно-функціональна одиниця живого

Клітинна теорія та її сучасний стан

Клітину вперше в 1665 р. відкрив англійський фізик Р.Гук (1635-1703) на зрізі корку під мікроскопом, описав її і дав їй таку назву. У 1839 р. німецький зоолог Т.Шванн (1810-1882), спираючись на дослідження німецького ботаніка М.Шлейдена (18041881), підсумував знання про клітину і сформулював основні положення клітинної теорії, згідно з якою клітини рослин і тварин подібні між собою. У 1858 р. вийшла праця німецького ученого Р.Вірхова (1821-1902) "Целюлярна патологія", в якій він привернув увагу до необхідності вивчення захворювань

людини на клітинному рівні і став засновником нової науки - целюлярної патології. Р.Вірхов доповнив клітинну теорію дуже важливим положенням про те, що кожна Клітина походить від клітини - «omnis cellula e cellulae" ("кожна клітина з клітини"). Сучасний стан клітинної теорії характеризується наступними положеннями:

1) клітина - елементарна Структурна та функціональна одиниця живих організмів;

2) клітини різних організмів гомологічні за своєю будовою;

3) розмноження клітин відбувається шляхом поділу материнської клітини;

4) багатоклітинні організми - це складні ансамблі клітин, які об'єднані в цілісні інтегровані системи тканин і органів, підпорядкованих і пов'язаних між собою міжклітинними, гуморальними і нервовими формами регуляції.

Значення клітинної теорії - утверджує єдність органічного світу єдністю будови. Значення клітинної теорії для медицини і фармації - на клітинному рівні досліджуються питання норми і патології в медицині, дія лікарських засобів на Організм людини.