ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РИБНИЦТВА - І.М. Шерман - 2011

3. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВЕДЕННЯ РИБНИЧИХ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ

3.3. Теоретичні складові вирощування рибо посадкового матеріалу риб

Виробництво рибопосадкового матеріалу протягом тривалого часу залишається проблематичним. Кількісні і якісні складові виробництва рибопосадкового матеріалу, включаючи його видовий склад, залишаються недостатньо вирішеним. На думку багатьох фахівців існуючи технології створені емпірично, а теоретичні складові вирощування рибо посадкового матеріалу риб вимагають відповідного підгрунтя. Проблема забезпечення рибницьких господарств життєстійким рибопосадковим матеріалом залишається однією з актуальних протягом усієї історії рибництва. Збільшення ставових площ, підвищення щільностей посадки за інтенсифікації ставового рибництва, розвиток індустріального рибництва, інтродукція у малі водосховища різного цільового призначення, середні і великі рівнинні водосховища потребують постійного нарощування обсягів виробництва рибопосадкового матеріалу. При цьому простежується тенденція розширення вимог споживачів до видового складу та якості посадкового матеріалу, що є обґрунтованим. Поряд із забезпеченням стан - дартної маси тіла особин очевидна потреба у певному видовому співвідношенні компонентів полікультури, а іноді для специфічних умов потрібний посадковий матеріал, маса тіла якого значно перевищує чинні нормативні параметри.

Сучасні вимоги великою мірою визначають прийоми і методи вирощування рибопосадкового матеріалу, засвідчують потребу володіння принципами виробництва цьоголітків коропа і рослиноїдних риб у моно- і полікультурі. Проте вимоги до вирощувальних ставів, особливостей їх підготовки до експлуатації та зариблення є загальними і практично не пов'язані зі специфікою культивуємих видів риб.

Розглядаючи теоретичні складові вирощування рибопосадкового матеріалу культивуємих видів риб, необхідно акцентувати увагу на якісних показниках батьків, а саме статевих продуктах та їх здатності до ефективного запліднення. Велике значення, в сучасних умовах, є здатність

адаптуватися до динаміки абіотичних факторів середовища і виходу продукції з одиниці площі або об’єму води на цьому фоні. Ефективність засвоєння штучних та природних кормів, якість пошукової реакції на кормові гідробіонти в акваторіях різного походження і цільового призначення набуває виключного значення в умовах зростання цін на корми. За переліченими складовими теоретично - практичного характеру, а їх значно більше, стоїть єдина складова - генетичні передумови можливості демонстрації цінностей, які є провідними в умовах культивування. Поряд із цим необхідно уявляти, що теоретично можливі, генетично обумовлені можливості виду фактично є певними межами бажаних складових, які в певній мірі можуть бути реалізовані за відповідного рівня роботи у заданих напрямках. Поряд з викладеним теоретично можливі результати значною мірою залежать від певних умов. Виходячи з цього, необхідно враховувати концептуальну складову «вид в ареалі» або іншими словами - реалізація бажаних генетичних можливостей тісно пов’язана з умовами культивування, що повинно бути у відповідності до технології, на фоні якої можливості виду реалізувати свої господарські якості.

Загальновідомо, що риби є пойкілотермними тваринами, а явище пойкілотермії у свою чергу передбачає повну залежність температури тіла від температури оточуючого середовища, відповідно до риби це температура води. Пряма залежність температури тіла риб від температури води передбачає і обумовлює рівень фізіолого - біохімічних процесів, значення яких перебільшити важко.

При цьому характер фізіолого - біохімічних реакцій організму набуває виключного значення для молодших вікових груп на першому році життя, коли має місце формування організму цьоголітків. Риби помірних широт, де чітко простежуються пори року (весна, літо, осінь, зима) досить умовно поділені на тепловодні і холодноводні, що покладено в основу розподілу сучасного рибництва на тепловодне та холодноводне. Такий розподіл не відкидає загальну теоретичну концепцію, яка використовує такий критерій як зона температурного комфорту відповідно до різних екологічних груп риб.

Для холодолюбивих та теплолюбивих видів риб зона температурного комфорту співпадає з вегетаційним періодом, коли риба інтенсивно живиться, нарощує масу і лінійні розміри тіла, що значною мірою характерно для весняного періоду. Одночасно з цим сигнальним фактором початку нересту для холодолюбивих видів риб є зниження температури води, а для теплолюбивих підвищення температури води до відповідних показників. Така різниця значною мірою нівелюється тим, що ембріогенез холодолюбивих видів триває декілька місяців, а теплолюбивих декілька днів, а викльов вільних ембріонів спостерігається весною. Виходячи з цього, незалежно до приналежності холодолюбивих або теплолюбивих видів, вегетація припадає на весняно - літній період.

Таким чином для холодолюбивих та теплолюбивих видів, а це відповідно в холодноводному і тепловодному рибництві, від передличинки до цьоголітки на першому році життя абіотичні і біотичні параметри середовища в природних умовах об’єктивно є фоном на якому відбувається формування організму, створюються передумови реалізації потенційних позитивних складових, які прогнозовані існуючим генетичним механізмом.

В умовах культивування в залежності від прийнятої технології, залежно від рівня забезпечення відповідних параметрів середовища і харчових потреб певних видів риб, з урахуванням спадковості на першому році життя, можливе отримання цьоголітків відповідної якості.

Відносно взаємодії «організм - середовище» , при вирощуванні рибопосадкового матеріалу, виключне значення мають хіміко - біологічні процеси у вирощувальних ставах за культивування теплолюбивих видів риб. Для забезпечення бажаних результатів широкого розповсюдження набули відповідні меліоративні заходи. Сутність меліоративних робіт полягає у створенні відповідних умов для функціонування системи «продуценти - консументи» на рівні, який максимальною мірою може

забезпечити певні види риб в умовах монокультури або полікультури природною їжею на першому році життя. Саме гідробіонти, з урахуванням характеру живлення відповідних видів риб, є фізіологічно - повноцінною їжею, яка за умов певної чисельності і біомаси на відповідному екологічному фоні за умов наближених до оптимуму, забезпечить високу якість рибопосадкового матеріалу.

Для орієнтації фахівців, відносно вимог до рибопосадкового матеріалу, сучасне рибництво орієнтується на існуючі стандарти. Основою сучасних стандартів є фізіолого - біологічна доцільність, яка у спрощеному вигляді представлена середньою масою для певних видів риб. Відповідно до технології одержання товарної продукції, яка має відповідну стандартну середню масу необхідний рибопосадковий матеріал, який забезпечить досягнення товарної маси продукції за умов прийнятої технології. При цьому не існує універсального рибопосадкового матеріалу, який є однаково придатним для всіх грунтово - кліматичних зон, для різних технологій, для різних видів риб і це ураховано відповідними нормативними документами.

Вважається, що рибопосадковий матеріал певної маси, лінійних розмірів, коефіцієнту вгодованості з урахуванням нормативів для відповідних грунтово - кліматичних зон є фізіологічно повноцінним, здатним переносити зимівлю без великих втрат і на другому році життя, при виробництві товарної риби і забезпечити досягнення товарної маси відповідно до галузевих стандартів. При цьому передбачається, що в процесі вирощування товарної риби в умовах тепловодних ставових рибничих господарств буде досягнута не тільки товарна маса, одночасно буде забезпечено нормативний вихід і, як наслідок, відповідна рибопродуктивність.

Живлення культивуємих видів риб у переважній більшості випадків тісно пов’язане з біопродукційним потенціалом акваторій, складовою частиною якого є кормовий ресурс. Трансформація кормового ресурсу у кормову базу є реальністю, коли його складові використовуються певними видами риб.

При цьому кормові організми, представлені флорою і фауною, за наявності споживачів природного або штучного іхтіоценозу, не можуть формально розглядатися самі в якості компонентів кормової бази. Вони об’єктивно існують у складі продуцентів і консументів, але необхідно мати на увазі, що вони повинні бути доступні до споживачів, а їхня біомаса і чисельність відповідає біологічним вимогам культивуємих видів риб на першому році життя.

Вирощування рибопосадкового матеріалу у спеціалізованих ставах, акваторіях різного походження і цільового призначення передбачає різний рівень інтенсифікації екстенсивний, напівінтенсивний, інтенсивний. В першому випадку передбачається отримання певної кількості цьоголітків на одиниці площі за умов відповідної якості, виключно за рахунок кормових гідробіонтів природного походження. У другому випадку передбачається отримання суттєвого об’єму продукції за рахунок стимуляції розвитку кормових гідробіонтів природного походження. Третій випадок орієнтований на отримання основного об’єму продукції за рахунок системи інтенсифікаційних заходів, які включають годівлю, але певна частина продукції отримується за рахунок стимуляції нарощування чисельності та біомаси кормових гідробіонтів.

Відповідно до поставленого завдання кормові гідробіонти природного походження мають виключне значення для отримання високоякісних цьоголітків. Велике значення кормових гідробіонтів пов’язано з тим, що вони виступають в якості фізіологічно повноцінної та оптимальної складової раціону, яку достатньо проблематично замінити на період раннього постембріогенезу існуючими кормами штучного походження.

В залежності від складу іхтіофауни, яка культивується у відповідних умовах, застосовують певні складові інтенсифікації, орієнтовані на стимуляцію розвитку відповідних груп кормових гідробіонтів, що досягається використанням органо - мінеральних добрив відповідно існуючим технологіям. Застосування такого впливу для збільшення чисельності і біомаси кормових гідробіонтів припустимо виключно в умовах спеціалізованих тепловодних рибничих господарств. У водоймах різного походження і цільового призначення для використання органо - мінеральних добрив необхідно мати відповідне погодження, що передбачено для напівінтенсивної та інтенсивної форм вирощування рибопосадкового матеріалу.

Викладене вище переконливо свідчить про те, що саме видовий склад культвуємого штучного іхтіоценозу у зв’язку з характером живлення, визначає конкретику впливу органо - мінеральних добрив на відповідні групи кормових гідробіонтів для забезпечення їх відповідної чисельності та біомаси, що передбачається у відповідних розрахунках, пов’язаних з рибопродуктивністю вирощувальних ставів.

Одним з критеріїв, при плануванні експлуатації вирощувальних ставів, є щільність посадки об’єктів полікультури з урахуванням можливих рівнів інтенсифікації, орієнтованих на використання органо - мінеральних добрив в рибничих ставах і безпосередньо у вирощувальних, що у теоретичному плані спирається на ефективність продуційної дії і на необхідність збереження відповідної якості води.

Виходячи з цього зрозуміло, що рівень можливостей використання органо - мінеральних добрив з метою стимуляції чисельності і біомаси кормових гідробіонтів певною мірою обмежений, що орієнтує на використання кормів штучного походження. Керуючись викладеним, стверджуємо, що певна кількість продукції може бути отримана за рахунок природної кормової бази, певна кількість продукції може бути отримана за рахунок органічних і мінеральних добрив, завдячуючи їхньому стимулюючому впливу на продуценти та консументи різного трофічного рівня. Подальше нарощування рибопродуктивності вирощувальних ставів за умови досягнення оптимальної полікультури,

пов’язане з безпосередньою годівлею риби і передбачає застосування штучних кормів.

Доцільність використання штучних кормів не викликає сумніву за вирощування холодолюбивих видів риб на першому році життя. Технології культивування холодолюбивих видів риб, теплолюбивих в певних умовах, передбачають широке використання кормів штучного походження, що забезпечується діяльністю профільних комбікормових заводів.

Годівля цьоголітків передбачає для теплолюбивих ставових рибничих господарств, відповідних розрахунків, які обґрунтовують щільність посадки, спираючись на бажану рибопродуктивність ставів, середню масу цьоголітків, на їх вихід з вирощувальних ставів. При цьому, застосовуючи складові інтенсифікації, і, виходячи з концепції, яка має додатковий характер, яка схематично може бути запропонована у вигляді своєрідного ланцюга наростання рибопродуктивності. Рухаючись по цьому шляху визначають: кількість рибної продукції, яку можна отримати за рахунок природної кормової бази, кількість рибної продукції, яку можна отримати за рахунок органічних добрив, кількість рибопродукції, яку можна отримати за рахунок мінеральних добрив, кількість рибопродукції, яку можна отримати за рахунок штучних кормів.

При цьому необхідно формувати раціональну щільність посадки, оптимізувати співвідношення компонентів полікультури з метою ефективного використання природних та штучних кормів, забезпечити відповідний рівень меліоративних заходів, попередньо розробити графік годівлі, орієнтований на динаміку температурного режиму і характер росту цьоголітків протягом вегетаційного періоду. Використовуючи штучні корми, необхідно пам’ятати, що це високовитратна складова інтенсифікації і саме тому будувати годівлю риби необхідно на раціональній основі, постійно перевіряючи ефективність поїдання кормів рибою.

Корми в період раннього постембріогенезу і онтогенезу на першому році життя коштують значно дорожче за корми, які використовуються для вирощування товарної риби. Така реальність обумовлена тим, що склад кормів для цьоголітків включає високий вміст відповідних білків, які забезпечують і безпосередньо впливають на білковий, жировий, мінеральний і енергетичний обміни, забезпечуючи нормальний фізіологічний стан особин молодшого віку, особливо на першому році життя, а це має виключне значення для загально формування організму, його життєстійкості в процесі подальшого використання.

Штучні корми для цьоголітків, поряд з викладеними, у своєму складі повинні мати відповідні вітаміни, мікроелементи та антибіотики з метою профілактики виникнення хвороб певних видів риб на першому році життя.

Запропонована інформація відносно кормів і годівлі цьоголітків є фактично справедливою для всіх культивуємих видів, але штучні корми повинні бути такими, які відповідають біологічним особливостям живлення відповідних видів риб, враховуючи їх здатність в умовах культивування, ефективно використовувати збалансовані за всіма компонентами штучні корми.

Від якісних і кількісних параметрів засобів інтенсифікації, які використовуються за вирощування цьоголітків, щільності посадки об’єктів культивування, значною мірою залежить процес та результати формування екосистеми вирощувальних ставів, їх рибопродуктивність. При цьому необхідно пам’ятати, що екосистема класичних вирощувальних ставів, виходячи з режиму їх експлуатації, з одного боку, може сприйматися в якості гідроекосистем, а з другого боку - може сприйматися в якості грунтоекосистеми. При цьому, між таким подвійним тлумаченням є певний сенс, який має значною мірою формальний характер, що обумовлено значною взаємозалежністю обох станів.

Процес експлуатації вирощувальних ставів передбачає їх заповнення весною і скидання води в осінній період, коли вони спорожнюються, а цьоголітки виловлюються.

Таким чином, справедливо констатувати необхідність дотримання нормативних параметрів, що не виключає обґрунтованої корекції з урахуванням ситуації та умов, забезпечуючи відповідні рівні абіотичних та біотичних параметрів середовища.

В практичному плані, залежно від конкретних цілей, вимоги до рибопосадкового матеріалу можуть бути різними і це пов’язано з технологіями його подальшого використання. При цьому виключного значення набувають лінійні розміри та маса тіла особин. Залежно від щільності посадки у вирощувальному ставу і прийомів вирощування отримують цьоголітків різних розмірів. На застосуванні розріджених посадок мальків коропа ґрунтується однорічний оборот вирощування риби. За зариблення з розрахунку 2, 5, 6 тис. екз./га маса цьоголітків досягає 100 - 400 г відповідно. Природна рибопродуктивність становить 0,36 — 0,80 т/га. За щільніших посадок для отримання цьоголітків масою 40 - 100 г застосовують удобрення ставів, годівлю риби.

Теоретичні розрахунки засвідчують можливість вирощування стандартних цьоголітків за 60 діб, а за створення оптимальних умов — за 35 — 40 діб. На великих потенційних можливостях росту ставових риб ґрунтується метод дорощування протягом короткого терміну цьоголітків до маси, що значно перевищує стандарт.

В умовах досліду для дорощування було взято цьоголітків масою 11,9; 21,0 і 28 г, щільність посадки їх становила 10-20 тис.екз./га. Створення оптимальних умов (температура 20 - 22 °С, вміст кисню 5 - 8 мг/л, біомаса зоопланктону 11,4 г/м , біомаса зообентосу 7,0 г/м ), годівля гранульованим кормом рецепту К - 110 дали змогу протягом 10 діб довести масу цьоголітків відповідно до 31; 40,1 і 61,1 г. Добова продукція риби становила 27,1 - 31,8 кг/га за дуже низьких витрат корму на одиницю приросту - 1,19 - 1,26.

Одночасно з теоретичними та експериментальними даними цільове вирощування рибопосадкового матеріалу з метою отримання особин, маса яких значно перевищує стандартну, досі достатньо проблематичне у виробничих масштабах. Ситуація ускладнюється тим, що в останні десятиліття у зв'язку із загальним зростанням мінералізації води у традиційних прісноводних ставових рибничих господарствах поступово освоюються різні водойми з підвищеною мінералізацією води, що потребує адаптованого до їх специфіки рибопосадкового матеріалу.

У зв'язку з цим проаналізовані матеріали з вирощування рибопосадкового матеріалу низки господарств степової зони України і диференційовані в зв'язку з вирощуванням його у солонуватій і прісній воді.

Для встановлення об'єктивних залежностей отримані матеріали з вирощування цьоголітків коропа і рослиноїдних риб у прісній воді і воді з підвищеною мінералізацією, які проаналізовані з використанням математичних методів. Особливу увагу приділено встановленню оптимального режиму вирощування, який дає змогу отримувати цьоголітків певної середньої індивідуальної маси, що набуває виняткового значення за рибогосподарської експлуатації малих водосховищ.

Загально відомо, що середня маса цьоголітків коропа і рослиноїдних риб залежить від щільності посадки личинок і рибопродуктивності водойми. Помилка апроксимації при вирощуванні коропа у солонуватій і прісній воді за щільністю посадки характеризується близькими значеннями й коливається від 8,0 до 8,5%. За рибопродуктивністю ця різниця зростає: для прісної води помилка апроксимації становить 10,1, для солонуватої - лише 1,1%. Строкатіша картина у помилках апроксимації для рослиноїдних риб (за щільністю посадки в солонуватій воді - 4,7, у прісній - 12,3%). За рибопродуктивністю простежується протилежна тенденція - для прісної води помилка апроксимації становить 3,3, для солонуватої - 18,0%. У цілому рівняння адекватно описують об'єктивно існуючу залежність середньої маси цьоголітків від параметрів технологічного процесу, що дає змогу побудувати параболічні криві, які графічно відображають явища у прісній і солонуватій воді (рис. 3.7).

Рис. 3.7. - Залежність середньої маси цьоголітків коропа (1,2) і рослиноїдних риб (3,4) від щільності посадки личинок і рибопродуктивності за вирощування рибопосадкового матеріалу в прісних (а) і солонуватих (б) водах

Як у прісній, так і в солонуватій воді, простежуються індивідуальні особливості реалізації потенціалу росту коропа і рослиноїдних риб на першому році життя за загальної тенденції збільшення середньої індивідуальної маси зі зниженням щільності посадки і підвищенням рибопродуктивності.

За параболічними кривими рівнянь залежності можна прогнозувати і моделювати оптимальні варіанти технології вирощування рибопосадкового матеріалу коропа і рослиноїдних риб в умовах різної мінералізації води залежно від заданої середньої індивідуальної маси цьоголітків (табл. 3.15.).

Таблиця 3.15. Технологічні параметри вирощування цьоголітків коропа і рослиноїдних риб для отримання певної індивідуальної маси

Вид риби

Середня маса цьоголітків, г

Щільність посадки, тис. екз/га

Рибопродуктивність, т/га

Вид риби

Середня маса цьоголітків, г

Щільність посадки, тис. екз/га

Рибопродуктивність, т/га

Вода прісна

Вода солонувата

 

20

85

0,95

Короп

20

90

1,00

Короп

30

40

0,70

30

60

0,45

40

35

0,60

40

40

0,38

50

30

0,55

50

30

0,34

Рослиноїдні

20

105

0,95

Рослиноїдні

20

250

1,80

30

70

0,59

30

150

1,50

40

60

0,40

40

100

1,20

50

50

0,36

50

60

1,00

 

20

190

1,96

 

20

340

2,80

Усього

30

110

1,26

Усього

30

210

1,95

40

95

1,00

40

140

1,58

50

80

0,91

50

90

1,34

Встановлені залежності забезпечують обґрунтований підхід до питань подальшого вдосконалення технології вирощування рибопосадкового матеріалу в досить специфічних умовах.

Таким чином, встановлено, що залежно від еколого - технологічних параметрів вирощування рибопосадкового матеріалу, можливо отримати цьоголітків відповідної якості.

Існуючі теоретичні концепції, розрахунки вчених, спеціальні експериментальні дослідження сучасного рівня переконливо свідчать про реальну можливість перевести вирощування рибопосадкового матеріалу на якісно вищій рівень, забезпечивши сучасні потреби виробництва.