Ботаніка - Б.Є. Якубенко 2017

Частина третя. Царство рослини (Planthae)
Розділ ІX. Відділ покритонасінні, або квіткові (Angiosperмае, маgnoliophyta)

Квіткові рослини — це найчисленніший відділ рослинного світу, що налічує понад 240 тис. видів, які ростуть в усіх кліматичних зонах і найрізноманітніших екологічних умовах. Вони створюють основу рослинної сировини біосфери і є найважливішою для людини групою рослин. З’явившись у крейдяному періоді мезозою, квіткові рослини швидко розповсюдились і зайняли панівне становище на планеті.

Істотною ознакою покритонасінних є квітка, яка розвивається з бруньки як укорочений пагін, що виконує репродуктивну функцію. Типова квітка складається з квітконіжки, квітколожа, оцвітини, гінецея і андроцея (рис. 100)

Рис.100

Квітконіжка — це частина квітки, що з’єднує її з пагоном. Квітки, які не мають квітконіжки, називають сидячими. Квітколоже — розширена частина квітконіжки, до якої, як правило, прикріплюються інші частини квітки: форма квітколожа дуже різноманітна. Випукле, а інколи і витягнуте квітколоже, спіральне розміщення на ньому частин квітки, їх невизначена кількість є примітивними ознаками квітки. Плоске або увігнуте квітколоже, визначена кількість елементів квітки характерні для високоорганізованіших покритонасінних.

Оцвітина — частина квітки, що виконує захисну функцію і слугує для приваблення комах-запилювачів. Проста оцвітина складається лише із чашечки, як у воронячого ока, або віночка (здебільшого забарвленого), як у тюльпана. Подвійна оцвітина складається з чашечки та віночка (наприклад, у вишні). Чашечка складається із зелених листочків, вільних або зрослих, а віночок також може складатися з вільних або зрослих пелюсток. Пелюстки віночка дуже різноманітні за формою і забарвленням. Вільнопелюстковий віночок має метеликоподібну форму, як у бобових (рис. 101), його пелюстки називають прапорець, весельця і човник. Зрослопелюстковий віночок буває трубчастим, язичковим, несправжньоязичковим, лійкоподібним, колесоподібним, двогубим. У деяких рослин оцвітина має вигляд лусочок або ж відсутня, тоді квітка називається голою.

Рисунок 101. Типи віночків:

а — актиноморфний; б — зигоморфний; в — метеликоподібний; г — двогубий;

д — трубчастий; е — лійкоподібний; є — колесоподібний; ж — дзвоникоподібний

Віночок і квітка, через яку можна умовно провести кілька площин симетрії, називаються правильними, а квітка, через яку можна провести одну площину симетрії, називається зигоморфною, або неправильною (див. рис. 101).

Найважливішими елементами квітки є гінецей і андроцей. Гінецей — це сукупність плодолистків, які утворюють одну або кілька маточок. Якщо маточка утворена одним плодолистком або кількома, не зрослими між собою, плодолистками, то гінецей називають апокарпним. Маточка, яка складається зі зрослих плодолистків, утворює ценокарпний гінецей. Він може бути одно- або багатогніздим. Маточка складається із зав’язі, стовпчика і приймочки. У середині зав’язі знаходяться насінні зачатки, в яких з єдиної мегаспори розвивається жіночий гаметофіт (восьмиядерний зародковий мішок).

Андроцей — це сукупність тичинок. Тичинка складається із тичинкової нитки, пиляка і в’язальця (див. рис. 91). У пиляках утворюються мікроспори, які проростать у дуже редуковані чоловічі гаметофіти (двоклітинне пилкове зерно).

Надзвичайно важливою відмітною рисою квіткових рослин є подвійне Запліднення, в результаті якого утворюється не тільки зародок, а й вторинний ендосперм. Якщо у голонасінних ендосперм виникає до запліднення і є жіночим гаметофітом (гаплоїдним), то в покритонасінних він утворюєтьься в результаті запліднення (триплоїдний) і є носієм не тільки материнської, але й батьківської спадковості. Ця обставина дозволяє розглядати подвійне запліднення як новітнє пристосування, що посилює життєвість потомства і його морфологічну та екологічну пластичність. У покритонасінних, як і у переважної більшості вищих рослин, чергуються в циклі розвитку два покоління: спорофіт і гаметофіт за домінування спорофіта. Спостерігається ще більша, ніж у голонасінних, редукція гаметофітів і прискореніший їхній розвиток унаслідок мінімальної кількості мітотичних поділів. Гаметофіти квіткових рослин утратили антеридії і архегонії.