Ботаніка - Б.Є. Якубенко 2017

Частина друга. Система органічного світу

Систематика — розділ ботаніки, який вивчає класифікацію рослин з урахуванням їхньої еволюції. Основними завданням її є опис усіх існуючих і викопних видів рослин та побудови такої системи, яка б відбивала хід історичного розвитку (еволюцію) рослинного світу.

Значення систематики надзвичайно велике, бо без знання флори (сукупності видів рослин) неможливо вести практичну діяльність в усіх галузях сільськогосподарського виробництва і переробки продуктів рослинництва зокрема. Людина повинна знати назви рослин, з якими вона працює і які оточують її у повсякденному житті.

Систематика, як наука, оперує систематичними одиницями або таксонами. До основних таксонів належать (у порядку ієрархії): царство, відділ, клас, порядок, родина, рід і вид. Часто використовують і проміжні одиниці: над царство, підклас, підродина тощо. З часів Карла Ліннея (середина 18 ст.), якого вважають основоположником систематики рослин, для означення виду рослин застосовується бінарна номенклатура, згідно якої кожен вид називається двома словами — перше слово, іменник, означає належність до певного роду, перше слово разом з другим — прикметником — до виду. Наприклад сосна звичайна, цибуля городня, пшениця тверда та ін. Ця номенклатура визнана в усьому світі з уживанням латини (Pinus sylvestris, Allium cepa, Triticum durum).

Основною систематичною одиницею є вид. Під видом розуміють сукупність особин, які мають спільні морфологічні, фізіологічні і біохімічні ознаки, вільно схрещуються між собою з утворенням плодючого потомства, займають певну територію (ареал) і взаємодіють із навколишнім середовищем.