Ботаніка - Б.Є. Якубенко 2017

Частина перша. Анатомія і морфологія рослин
Розділ II. Гістологія
2.5. Провідні тканини

Мають специфічну будову і різноманітні пристосування для швидкого проведення пластичних речовин з органів, де вони утворюються або поглинаються, до місць споживання чи відкладання про запас, або переміщення води і розчинених у ній мінеральних солей із ґрунту до стебла й листків.

У зв’язку з цим у процесі еволюції в рослинному організмі сформувалися дві течії речовини: висхідна та низхідна. По висхідній течії переміщується Вода з розчиненими мінеральними речовинами знизу вгору, тобто від коренів по стеблу до листків, а по низхідній течії рухаються асимільовані листками пластичні органічні речовини від листків до коренів чи місць споживання та відкладання про запас.

Вода і розчинені мінеральні солі переміщуються по особливих гістологічних елементах: трахеїдах і трахеях, або судинах. Трахеїди — це витягнуті замкнені клітини з косо зрізаними, загостреними або закругленими кінцями. Поздовжні стінки їх нерівномірно потовщені. Кожна трахеїда сполучається із сусідньою з допомогою облямованих пор. Від простих пор облямовані пори відрізняються тим, що порожнина пори звужується у напрямку від замикаючої плівки до внутрішнього отвору пори. Стінки трахеїд потовщуються нерівномірно, вони пристосовані до виконання двох функцій: проведення водного розчину і механічного укріплення органу.

Трахеї або судини — це трубочки, що складаються з вертикального ряду клітин — члеників трахей, у перегородках між члениками знаходяться отвори — перфорації. Трахеї формуються з вертикального ряду меристематичних клітин, які поступово видовжуються, а поздовжні стінки їх просочуються лігніном, потовщуються і дерев’яніють, протопласт відмирає, а перегородки між члениками розчиняються повністю або частково.

За характером потовщення стінок судини і трахеїди бувають кільчасті, спіральні, кільчасто-спіральні, драбинясті, пористі (рис. 23). Досконалішими провідними тканинами є драбинясті та пористі судини, властиві здебільшого квітковим рослинам.

Судини і трахеїди разом з ксилемною паренхімою та іншими гістологічними елементами утворюють ксилему, або деревину.

Трахеї функціонують 1—5 років, а потім закупорюються тилами, слизом, камедями, мінеральними речовинами, втрачаючи функцію проведення води.

Тили — це вростання клітин паренхіми, що оточують трахею, у її порожнину.

У процесі еволюції першими виникли трахеїди, вони входять до складу ксилеми вищих спорових рослин і більшості голонасінних, трахеїди і трахеї трапляються у покритонасінних та високоорганізованіших голонасінних.

Пластичні речовини переміщуються від листків до кореня по ситоподібних трубках і клітинах-супутницях. Ситоподібні трубки — це вертикальний ряд живих видовжених клітин, які відзначаються наявністю поперечних пластинок у вигляді ситечок, які сприяють рівномірному потоку асимілянтів. Ситечка — це тонкі перегородки, що мають численні отвори, пронизані плазмодесмами. Як правило, ситечка розташовані в поперечних або косих перегородках, але іноді вони трапляються і на бічних стінках, це властиво голонасінним рослинам. Ситоподібні трубки більшості рослин супроводжуються клітинами-супутницями, які виникають з материнських клітин. Унаслідок поділу материнської клітини утворюються дві клітини: одна стає ситоподібною трубкою, а друга — її супутницею, Ядро залишається у клітині супутниці. Ситоподібні трубки та клітини-супутниці разом з флоемною паренхімою складають флоему. Функціонують ситоподібні трубки один вегетаційний період, а потім закупорюються так званим мозолистим тілом — кальозою і трубка втрачає провідну функцію. Тільки у липи, винограду кальоза навесні розчиняється і трубка функціонує ще 2—3 роки.