БОТАНІКА З ОСНОВАМИ ГІДРОБОТАНІКИ (ВОДНІ РОСЛИНИ УКРАЇНИ) - Б.Є. Якубенко - 2011
ІХ. ВИЩІ СПОРОВІ РОСЛИНИ
Відділ Мохоподібні (Bryophyta)
Мохоподібні - це ВИЩІ СПОРОВІ РОСЛИНИ, у яких гаметофіт переважає над спорофітом і спорофіт розвивається на гаметофіті. Сліпа гілка еволюції.
Вегетативне тіло гаметофітів мохоподібних представлене таломом, а у досконаліших - стеблом, філоїдами й ризоїдами. Коренів і листків мохи не мають. Клітини слабо диференційовані. Провідні елементи з'являються у найдосконаліших форм.
На гаметофіті утворюються органи статевого розмноження - архегонії і антеридії. Гаметофіти бувають однодомні (двостатеві), дводомні (одностатеві) і багато домні (дво- і одностатеві). Сперматозоїди дводжгутикові. За наявності води вони дістаються до яйцеклітини і запліднюють її в архегонії. Із зиготи на гаметофіті виростає спорофіт, який у мохоподібних називається спорогонієм.
У мохоподібних він складається з коробочки, ніжки і гаусторії або стопи, зануреної у тканину гаметофіта. За допомогою гаусторії спорогон вбирає з гаметофіта воду і поживні речовини. У коробочці спорогонія є спорангій з археспоріальними клітинами, з яких внаслідок мейозу утворюються гаплоїдні спори. Дозріла коробочка розкривається і спори розсіюються. У сприятливих умовах спори проростають в багатоклітинну протонему (передросток) нитчастої, пластинчастої або кулястої форми. На протонемі формуються бруньки, з яких і виростають гаметофіти.
До мохоподібних належать понад 25 тисяч видів. Вони утворюють трав'яний покрив на ґрунті, скелях, корі дерев і кущів, у воді й на болотах.
Відділ мохоподібних поділяють на три класи: антоцеротові, печіночники і листостеблові мохи. Серед печіночників і листостеблових мохів трапляються водні й болотні рослини.
Последнее обновление: 05/02/2024
Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.
Что было обработано:
- устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
- редакционное упорядочивание содержания;
- унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
- проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.
Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.