Фізіологія рослин - конспект лекцій - О. М. Тарнопільська 2019

7. Ріст і розвиток рослин
7.6 Періодичність росту

Процесам росту властива періодичність. У рослин найпоширеніші циркадні ритми з періодом близько доби: мітотична активність меристем (приблизно 20 г), швидкість росту (приблизно 24 г), ритми фотосинтезу й Дихання, транспорту речовин, відкривання квітів тощо. Ці ритми тісно пов’язані з добовими коливаннями освітлення, температури та іншими факторами середовища. Але при цьому вже існуюча періодичність фізіологічних процесів деякий час зберігається в рослин і в разі зміни умов середовища, тому ці ритми називаються ендогенними. За допомогою цих ритмів живі організми добре пристосувалися до тих умов, у яких живуть, і мало залежать від випадкових погодних флуктуацій.

Крім добової, існує сезонна періодичність (річні кільця в деревних рослин). Під час росту на всіх етапах онтогенезу рослини зазнають періоду спокою. Період спокою відбувається на етапі ембріонального розвитку рослин (спокій зиготи й насіння), у спокої перебувають пагони в різних фазах вегетативного розвитку. Розрізняють вимушений спокій, причиною якого є фактори зовнішнього середовища, та фізіологічний спокій, під яким розуміють затримку проростання внаслідок особливостей зародка чи оточуючих його тканин (особливий фізіологічний стан зародка, його морфологічна недорозвиненість). Стан спокою регулюється балансом фітогормонів - індолілоцтовою кислотою, цитокінінами, гіберелінами, АБК. Спокій бруньок та пагонів значно більше, ніж спокій насіння, визначається кліматичними умовами. Таким способом рослини пристосовуються до перенесення несприятливих кліматичних умов. У деревних рослин на зиму апекси пагона перестають активно рости і вкриваються бруньковими лусками. У стані спокою рослини значно морозостійкіші, ніж у стані активного росту. З цією ж метою використовуються цибулини, бульби, кореневища. Ці органи можуть також адаптуватися до перегріву й посухи.

Більшість видів середньої смуги контролюють стан спокою фотоперіодичною діяльністю. Довгий день прискорює вегетативний ріст, а короткий - спричиняє припинення росту й формування сплячих бруньок. Однак не всі рослини реагують на зміну довжини дня, а вихід зі стану спокою контролюється не лише цим фактором. У багатьох рослин бруньки виходять зі спокою лише після тривалого впливу низьких температур або внаслідок короткочасної дії високих температур (теплові ванни, +30-40 °С).