Фізіологія рослин - Мусієнко М.М. 2001

Кореневе живлення рослин
Взаємозв’язок вуглеводного та азотного обміну в рослині

Коренева система рослин не лише забезпечує постачання мінеральних елементів та води з грунту, а й створює відповідні умови для перетворення елементів живлення у відповідну транспортну форму (відновлення, включення їх в Органічні сполуки і т. ін.). І нарешті, саме в корені відбувається синтез ряду амінокислот, фізіологічно активних речовин типу цитокінінів та гіберелінів.

Універсальним компонентом для різноманітних синтезів служить сахароза (рис. 134).

Рис. 134. Кругообіг речовин в рослинному організмі

Вона інертна в метаболітичному відношенні, піддається впливу лише ферменту інвертази, який відсутній в провідних судинах, але активний в інших тканинах.

В метаболізмі клітин кореня використовуються також деякі органічні сполуки, які продукують мікроорганізми ризосфери (Вітаміни, амінокислоти та деякі інші).

Сахароза після надходження до місця використання розщеплюється до глюкози або фруктози.

Після цього вони включаються в синтез полімерів клітинних стінок (целюлози, пектинових речовин), ідуть як субстрат Дихання, поставляючи АТФ та органічні кислоти для метаболізму, причому значна частина їх іде на синтез амінокислот. Саме органічні кислоти виступають акцептором аміаку, причому синтез їх відбувається навіть в повітряних коренях'. Цей синтез проходить лише в певних ділянках кореня: максимальний синтез — у зоні кореневих волосків, а в дальших зонах відбувається транспортування їх в надземну частину. Мінімум вільних амінокислот є в зоні меристем, де спостерігається білковий синтез.

В коренях синтезуються також порфірини, деякі вітаміни, фітогормони, Алкалоїди та ін.

Речовини, синтезовані в корені, частково включаються в метаболізм самого кореня, забезпечують обмінні процеси з ґрунтовим розчином, а деяка частина їх виділяється в грунт, формуючи відповідну ризосферу грунту.