Фізіологія рослин - Мусієнко М.М. 2001

Кореневе живлення рослин
Транспортування та запасання азоту: амінокислоти та аміди в рослинах. Білки насіння

Основні транспортні форми азоту у більшості рослин — аспарагін, аспартат, глутамін, глутамат і аргінін (у деревних порід). В залежності від виду рослин зустрічаються і деякі інші форми. Запасний фонд азоту в стеблах рослин часто подібний за складом до транспортного, тоді як в листках він відрізняється. Як при запасанні,так і при транспортуванні азоту важливим критерієм запасної чи транспортної форми служить співвідношення N: С, причому чим вище цей показник, тим краще (наприклад, у аспарагіну він складає 1:2). Всі запасні або транспортні амінокислоти метаболічно найтісніше повязані з кетоглутаровою або щавлевооцтовою кислотою, вуглецевий скелет яких легко включається в цикл трикарбонових кислот або виходить із цикла.

Крім кетоглутарової кислоти, яка первинно зв’язує аміак, роль акцепторів аміаку виконують й інші кетокислоти та альдегідокислоти, які дають так звані первинні амінокислоти. Потім за участю амінотрансфераз відбуваються процеси переамінування. В кореневій системі в результаті процесів переамінування, аміну- та амідування синтезується понад 25 видів азотних сполук.

В зелених рослинах основна азотиста фракція — білковий азот (80-95%), доля азоту нуклеїнових кислот близько 10%, амінокислот та амідів — 5% від сумарної у рослинному матеріалі. У вегетативних органах він входить до складу ферментів, в насінні — запасних білків:

Група

Розчинність

Альбуміни

Розчинні у воді та розбавлених сольових розчинах

Глобуліни

Нерозчинні у воді, розчинні в розбавлених сольових розчинах

Глютеліни

Розчинні в розбавлених кислотах, лугах та нерозчинні в нейтральних розчинниках

Проламіни

Розчинні в 70-80%-му розчині етанолу, нерозчинні у воді

В насінні виявлено ферменти, структурні та запасні білки. В зернових культур 70% білка зернівок припадає на частку клейковини, що утворюється приблизно однаковими кількостями проламінів та глютелінів. Решта білкової фракції становлять альбуміни та глобуліни. Ці фракції білків відрізняються за розчинністю.

Цікаво зазначити, що в ячменю основну білкову групу становить глобулін. В насінні бобових переважає фракція альбумінів та глобулінів. В багатьох олійних рослин основну групу білків також становлять глобуліни. Азот входить також до складу фосфоліпідів, коензимів, хлорофілу, фітогормонів та інших важливих органічних сполук.