БІОХІМІЯ - Підручник - Остапченко Л. І. - 2012

Розділ 5. БУДОВА, ВЛАСТИВОСТІ Й ФУНКЦІЇ БІЛКІВ

У живих клітинах відбувається синтез багатьох органічних молекул, серед яких головну роль відіграють полімерні макромолекули - білки, нуклеїнові кислоти, полісахариди.

Особлива роль у життєдіяльності живих організмів належить білкам, їх ще називають протеїнами (від лат. proteos - перший). Вони характеризуються різноманіттям функцій: наприклад, білки-ферменти прискорюють хімічні реакції, беруть участь у транспорті катіонів і аніонів, захисних реакціях клітини, у передачі сигналів від одних клітин до інших тощо.

Усередині клітини на білки припадає понад 50 % від її сухої маси. В організмі людини нараховують близько 50000 індивідуальних білків. Видова та індивідуальна специфічність набору білків у даному організмі визначає особливості його будови й функціонування. Набір білків у клітинах одного організму, котрі перебувають на стадії диференціювання, визначає морфологічні та функціональні особливості кожного типу клітин.

Як і будь-який полімер, білок складається з мономерних одиниць, або "будівельних блоків”. У білках організму людини такими мономерами є 20 із кількох сотень відомих у природі амінокислот. Амінокислоти, що містяться в білках, зв'язані між собою пептидними зв'язками. Лінійна послідовність амінокислот у білку є унікальною для кожного індивідуального білка; інформація про неї міститься в ділянці молекули ДНК, яка називається геномом.

Поліпептидні ланцюги за рахунок внутрішньомолекулярних взаємодій утворюють просторові структури - конформації білків. На певній ділянці білкової молекули з радикалів амінокислот формується активний центр, який може специфічно (комплементарно) зв'язуватись з молекулами-лігандами. Взаємодія білків з лігандами є основою їхнього функціонування. Зміни послідовності амінокислот у білках можуть привести до зміни просторової структури та функцій даних білків і спричинити розвиток захворювань.