БІОХІМІЯ - Підручник - Остапченко Л. І. - 2012

Розділ 10. МЕТАБОЛІЗМ НУКЛЕЇНОВИХ КИСЛОТ

10.3. Катаболізм піримідинових основ

Розпад піримідинових основ (урацилу, цитозину, тиміну) полягає спочатку у відновленні піримідинового кільця, яке потім гідролітично розщеплюється. Розщеплення цитозину та метилцитозину на першій стадії супроводжується дезамінуванням, що приводить до утворення відповідно урацилу й тиміну (рис. 10.4). Таке перетворення відбувається шляхом гідролітичного дезамінування. Далі тимін і урацил за участю дигідропіримідиндегід- рогеназ і НАДФН приєднують два атоми водню за подвійним зв'язком кільця з утворенням дигідротиміну та дигідроурацилу. Обидва гетероцикли взаємодіють з водою в реакції, яка каталізується дигідропіримідинциклогідролазою, і дигідротимін перетворюється в β-уреїдоізомасляну кислоту, а дигідроурацил - у β-уреїдопропіонову. Потім піримідинове кільце дигідропохідних тиміну й урацилу під дією загального для них ферменту уреїдопропіонази розмикається з утворенням CO2, NH3 і β-аміно- ізомасляної кислоти або β-аланіну відповідно.

Аміак і діоксид вуглецю, що утворилися внаслідок перетворення тиміну й урацилу, використовуються для синтезу сечовини, яка виділяється із сечею. β-аміноізобутират і частина β-аланіну трансамінується з α-кетоглутаратом і дає відповідно метилмалонілнапівальдегід або малонілнапівальдегід, які перетворюються в сукциніл-КоА і малоніл-КоА й використовуються у відповідних метаболічних шляхах або окиснюються до CO2 і Н2О.

Більша частина β-аланіну перебуває у вільному стані й міститься в багатьох тканинах і в плазмі крові або використовується в м'язах на утворення дипептидів: карнозину й анзерину. Бактеріальні клітини використовують β-аланін для синтезу пантотенової кислоти, яка входить до складу HS-KoA.



Последнее обновление: 05/02/2024

Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.

Что было обработано:

  • устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
  • редакционное упорядочивание содержания;
  • унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
  • проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.

Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.