БІОХІМІЯ - Підручник - Остапченко Л. І. - 2012
Розділ 10. МЕТАБОЛІЗМ НУКЛЕЇНОВИХ КИСЛОТ
10.2. Перетравлення нуклеїнових кислот у травному тракті
НУКЛЕЇНОВІ КИСЛОТИ (РНК і ДНК) надходять в Організм з їжею у вигляді нуклеопротеїнів. У шлунку вони денатурують під дією соляної кислоти шлункового соку й білковий компонент відокремлюється. Нуклеїнові кислоти піддаються гідролізу за рахунок дії ферментів ендонуклеаз (дезокси- та рибонуклеаз) панкреатичного соку (рис. 10.3).

Рис. 10.3. Катаболізм нуклеїнових кислот
Ендонуклеази гідролізують фосфоефірні зв'язки всередині полімерних ДНК і РНК, унаслідок чого утворюються олігонуклеотиди, з яких потім під дією фосфодіестераз панкреатичної залози розщеплюються до суміші 3'- та 5'-мононуклеотидів. Далі нуклеотидази й неспецифічні фосфатази гідролітично відщеплюють фосфатний залишок нуклеотидів і перетворюють їх на нуклеозиди. Завершують розщеплення нуклеїнових кислот нуклеозидази або нуклеозидфосфорилази кишечнику, які гідролізують зв'язки між азотистими основами та пентозою, з утворенням вільних пуринових та піримідинових основ і пентоз (рибоза, дезоксирибоза).
Якщо нуклеозиди і/або азотисті основи не будуть брати участь у реакціях реутилізації нуклеотидів, то в клітинах, зокрема в ентероцитах, під дією ксантиноксидази більша частина вільних пуринових основ окисниться до сечової кислоти, яка виводиться із сечею. Піримідинові основи під дією мікрофлори кишечнику переважно розщеплюються до СО2, NH3, β-аланіну та β-аміноізобутирату.
Последнее обновление: 05/02/2024
Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.
Что было обработано:
- устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
- редакционное упорядочивание содержания;
- унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
- проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.
Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.