ЗАГАЛЬНА МІКРОБІОЛОГІЯ - Т.П. Пирог - 2004

6. РІСТ МІКРООРГАНІЗМІВ

6.2. АДАПТИВНІ РЕАКЦІЇ МІКРООРГАНІЗМІВ НА СТРЕСОВІ ДІЇ

6.2.3. Антирадикальний захист

Основоположні ідеї про механізм уражуючої дії вільнорадикального окиснення (ВРО) були сформульовані радянськими вченими Б.М. Тарусовим і М.М. Емануелем. Вважають, що в стресових ситуаціях у клітинах мікроорганізмів відбувається підсилення ВРО. Роль Ініціатора ВРО в клітині належить, очевидно, супероскид-аніону О2. Крім того, токсичними похідними кисню с також такі його активні форми, як перекис водню Н2О2, гідропероксидний радикал НО2, гідроксидний радикал ОН+, синглетний кисень *О2 . За сучасними уявленнями, найбільш токсичними для клітини с сивглетний кисень і гідроксидні радикали. Перекис водню в цьому відношенні с найменш реакційно-здатним, проте і його накопичення в клітинах може бутті летальним. Вважають, що інантивація клітин перекисом водню пов’язана з утворенням гідроксидних радикалів у так званій реакції Фентона. При цьому H2O2, вступаючи в реакцію з ДНК, виграє основну роль у пошкодженні цих макромолекул.

Крім пошкоджень ДНК, накопичення токсичних перекисних сполук може спричиняти інші пошкодження а клітинах: перекисне окиснення ненасичених жирних кислот у ліпідах мембран, окиснення SH-rpyп білків, руйнування а них триптофанових залишків, деполімеризацію кислих полісахаридів та 1л.

Але в клітинах існує відносно надійний механізм ферментативного антирадикального захисту. Так, фермент супероксид дисмутаза здійснює перетворення супероксидного аніона в перекис водню, перекис водню розкладається за допомогою католази і пероксидази.

Крім того, захисну функцію а клітинах здійснюють різні антиоксиданти (токофероли, убіхінони, вітаміни групи K і А, сірковмісні амінокислоти та ін.). Слід підкреслити, що біоантиоксиданти є ефективними факторами гальмування ВРО в організмі. Їхня основна роль полягає а пригніченні процесів вільно-радикального перекисного окиснення ліпідів клітинних мембран. При внесенні до середовища екзогенних антиоксидантів (фенозан, іоцол) виживання клітям E. соli збільшувалося в 1,6- 2,0 рази у порівнянні з контролем. Цікавими с дані про ге. що ліпіди деяких бактерій можуть виконувати функцію антиоксидантів при переході організму в стан «спокою». Впродовж процесу інцистунаиня Aiatnbacter чр. відбувається зменшення актив

пості фосфоліпідного синтезу і збільшення вмісту спеціальних ліпідів — влкілрнзорцинолів і тронів. Можливо, ці унікальні ліпіди заміщують частину фосфоліпідів у мембрані, формують структуру, що забезпечує “спокій” і стійкість зрілих цист до зовнішніх дій, і виконують роль біоантиоксидантіа, що захищають нітрогеналу від дії кисню повітря.