ЗАГАЛЬНА МІКРОБІОЛОГІЯ - Т.П. Пирог - 2004

15. ПЕРЕНЕСЕННЯ ЕЛЕКТРОНІВ В АНАЕРОБНИХ УМОВАХ (АНАЕРОБНЕ ДИХАННЯ)

У результаті фосфорилювання, спряженого з перенесенням електронів у процесі дихання аеробних мікроорганізмів, утворюється набагато більше АТФ, ніж при субстратному фосфорилюванні, яке відбувається під час бродіння. Тому не дивно, що в процесі еволюції виник і зберігся такий тип метаболізму, у якому водень від органічного субстрату переноситься на “зв’язаний” кисень (нітрат, сульфат, карбонат та ін.); ці сполуки відновлюються воднем субстрату. Здатність переносити електрони на такі сполуки дає бактеріям змогу окиснювати субстрати без участі молекулярного кисню і одержувати більше енергії, ніж це можливо у процесі бродіння.

Такі бактерії мають систему транспорту електронів, містять цитохроми. Одержання енергії фосфорилюванням, спряженим з перенесенням електронів на такі термінальні акцептори, як нітрат, сульфат тощо, називають анаеробним диханням. Залежно від природи неорганічного акцептора водню розрізняють ніш ратне, сульфатне, карбонатне та інше дихання (рис. 15.1).

Рис. 15.1. Процеси одержання енергії окиснювальним фосфорилюванням в аеробних та анаеробних умовах

(аеробне та анаеробне дихання)