БІОТЕХНОЛОГІЯ - Іншина Н.М. - 2009

РОЗДІЛ 1. ГЕННА ІНЖЕНЕРІЯ

Генна інженерія — це сукупність прийомів, методів і технологій створення рекомбінантних ДНК, виділення генів із клітин, здійснення маніпуляцій з генами і введення їх в інші організми.

Генна інженерія є інструментом біотехнології. Особливістю генної інженерії є здатність створювати структури ДНК, яких ніколи не було в живій природі. Генна інженерія відкрила перспективи створення мікроорганізмів, рослин і тварин з новими корисними властивостями. Одним з важливих напрямів генної інженерії е створення ліків нового покоління, що є біологічно активними білками людини.

Генна інженерія використовує досягнення таких наук, як молекулярна біологія, цитологія, генетика, мікробіологія.

Датою появи генної інженерії вважають 1973 р., коли Г. Бойер і С. Коен створили першу рекомбінангну ДНК, що містила фрагменти ДНК фага λ Е.соlі і вірусу SV40 мавпи.

Етапи розвитку генної інженерії пов’язані з такими досягненнями:

- створення рекомбінантних молекул ДНК in vitro (одержання гібридів плазмід із різних штамів бактерій);

- одержання рекомбінантних молекул ДНК між хромосомними генами прокаріот і різними плазмідами;

- введення генів тварин у векторні молекули ДНК.

Основним завданням генної інженерії є конструювання in vitro функціонально активних генетичних структур - рекомбінантних ДНК.

В експериментах з рекомбінантною ДНК була одержана основна частина інформації про структуру гена.

Технологія рекомбінантних ДНК включає такі методи:

- виділення нуклеїнових кислот;

- виділення генів;

- хімічний синтез генів;

- створення векторів;

- конструювання рекомбінантної ДНК;

- введення рекомбінантної ДНК у клітини або організми (трансформація);

- ідентифікація клітин, що несуть рекомбінантну ДНК;

- клонування ДНК;

— ампліфікація ДНК;

- секвенування.