БІОТЕХНОЛОГІЯ - В. Г. Герасименко - 2006

Частина ІІ. Спеціальні біотехнології

Розділ 13. БІОТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА ІНТЕРФЕРОНІВ

13.4.ОДЕРЖАННЯ ВДОСКОНАЛЕНИХ ІНТЕРФЕРОНІВ

Незважаючи на спільні ознаки, кожен інтерферон має свої особливості. Наприклад, інтерферони α-типу певною мірою відрізняються за дією на клітини різного походження.

Досягнення у сфері технологій рекомбінантних ДНК і молекулярної біології відкривають можливості до покращення терапевтичних властивостей інтерферонів шляхом направлених змін їх генів. Якщо кожен з відповідних генів розрізати в певній ділянці однією і тією самою рестрикційною ендонуклеазою, виділити N- i C-кінцеві фрагменти генів, а потім до N-кінцевого фрагмента одного гена приєднати С-кінцевий фрагмент іншого і навпаки, то одержимо гібридні гени. Після їх Введення в бактерії, Дріжджі або іншу клітину-господар, вони програмуватимуть синтез гібридних інтерферонів.

Такі гібридні інтерферони були отримані для інтерферонів α-А і α-D швейцарськими і американськими дослідниками, а в колишньому Радянському Союзі (Свердлов Е.Д., 1984) - інтерферони α-Α, α-D і α-F. З’ясувалося, що властивості гібридів і вихідних індивідуальних інтерферонів дуже відрізняються.

Отже, з’являється нагода створення абсолютно нових медичних препаратів. Крім одержання гібридних генів інтерферонів, методами генетичної інженерії можна змінювати будь-яку ділянку гена так, як це необхідно. Крім того, методами хіміко- ферментативного синтезу можна здійснити синтез повністю нових генів інтерферонів.