Психіатрія - Г.Т. Сонник 2003

Методи обстеження психічних хворих
Нейрофізіологічні дослідження

До означених методів відносять електроенцефалографію (ЕЕГ), реоенцефалографію (РЕЕ) і ехо-енцефалографію (Ехо-ЕЕГ).

Електроенцефалографія (ЕЕГ) є записом біострумів клітин мозку, для їх реєстрації використовують підсилювачі. Найінформативнішим цей метод є для діагностики епілепсії (як судомних проявів так і епілептичних психозів). Типовими ознаками на ЕЕЕ при згаданій патології є гострі хвилі, комплекси «пік-хвиля» т. ін. Деколи ці прояви реєструються у пацієнтів без клінічних ознак епілепсії («прихована епілепсія»). Використовують також спеціальні проби, наприклад гіпервентиляцію, для провокації згаданих ЕЕЕ-ознак у хворих, що їх не мають в періоди між нападами.

Дифузні зміни на ЕЕГ, інколи з переважанням в певних ділянках обох чи однієї півкулі, спостерігаються при органічних ураженнях головного мозку, а скорочення фази повільних дельта-хвиль характерне для ендогенних депресій, що потребує для виявлення багатого динної нічної реєстрації.

Реоенцефалографія (РЕГ) - реєстрація кровопостачання мозку шляхом вимірювання коливань електричного опору тканин голови. Крива РЕЕ синхронна з пульсом. Метод дослідження дозволяє розпізнати пошкодження судин головного мозку. В нормі вершини хвиль РЕГ гострі та аркоподібні, а при церебральному атеросклерозі стають згладженими.

Ехо-енцефалографія (Ехо-ЕЕЕ) грунтується на принципі ехолокації. Цей метод використовують переважно для уточнення зв’язку психічного розладу з осередковим ураженням головного мозку (пухлина, гематома). При наявності об’ємного процесу головного мозку виявляють латеральне зміщення серединних структур мозку в здоровий бік. Зворотня картина, тобто зміщення серединних структур в бік патологічного утворення, спостерігається при великому атрофічному процесі в півкулі.