Генетика - А. В. Сиволоб 2008

Генетика багатоклітинних еукаріотів
Генетика статі

Статевий шлях розмноження, притаманний вищим еукаріотам, передбачає наявність двох статей, представники яких передають нащадку по одному гаплоїдному набору своїх генів. Стать можна визначити як сукупність морфологічних, фізіологічних і поведінкових ознак, пов'язаних із розмноженням організмів, і за якими розрізняються жіночі та чоловічі особини. Розвиток цих ознак в онтогенезі - Детермінація статі - є складним процесом, до якого залучена велика кількість різних генів і додаткові модулюючи чинники, здатні впливати на напрямок розвитку чоловічої або жіночої статі.

Загальну схему визначення статі наведено на рис. 6.15. Початковим етапом є вплив на яйцеклітину, зиготу чи особину стать - детермінуючих факторів. Це можуть бути як фактори середовища (Температура, кількість поживних речовин у яйцеклітині тощо), так і генетичні фактори (наявність у зиготі генів, котрі визначають стать). Дія стать-детермінуючого фактора зумовлює експресію відповідного ключового гена, який впливає на активність інших генів, що визначають розвиток жіночих чи чоловічих гонад (статевих залоз). Клітини гонад починають продукувати специфічні для даної статі гормони, які, у свою чергу, регулюють експресію генів, що відповідають за формування первинних статевих ознак - внутрішніх і зовнішніх статевих органів. У подальшому з'являються вторинні статеві ознаки (додаткові ознаки, за якими відрізняються статі після статевого дозрівання).

Рис. 6.15. Загальна схема детермінації статі