Ключові етапи розвитку генетики

Рік

Подія

1865

- Мендель (Gregor (Johann) Mendel) надрукував статтю "Досліди над рослинними гібридами», де сформулював принципи гібридологічного аналізу й базові закономірності передачі дискретних спадкових факторів у поколіннях. Робота залишилася неоціненою сучасниками.

1869

- Мішер (Frederick Miescher) уперше отримав ДНК.

1882

- Флемінг (Walter Flemming) описав мітоз і Мейоз у тварин і поведінку хромосом у цих процесах.

1889

- Бовері (Theodor Boveri) довів роль клітинного ядра у спадковості.

1900

- Корренс, фон Чермак, де Фріз (Carl Correns, Erich von Tschermak, Hugo de Vries) заново встановили менделів- ські принципи спадкування.

1902

- Саттон (Walter Sutton) запропонував хромосомну теорію спадковості, базуючись на паралелізмі передачі менде- лівських спадкових факторів і хромосом при мейозі.

1903

- де Фріз сформулював першу теорію мутацій.

1906

- Бетсон (William Bateson) запропонував назву "генетика" для науки про механізми спадковості.

1908

- Харді та Вайнберг (Godfrey Hardy, Wilhelm Weinberg) незалежно один від одного сформулювали базовий принцип популяційної генетики.

1909

- Йоханнсен (Wilhelm Johannsen) запропонував термін "ген", а також започаткував використання термінів "генотип" і "фенотип".

1911

- Морган (Thomas Hunt Morgan) продемонстрував, що гени містяться у хромосомах і формують групу зчеплення; у 1920-х рр. Морганом і його співробітниками Бриджесом, Стертевантом, Меллером (Calvin Bridges, Alfred Sturtevant, Hermann Muller) остаточно сформульовано хромосомну теорію спадковості.

1927

- Меллер штучно індукував Мутації у дрозофіли за допомогою рентгенівського випромінювання

1931

- Крейтон і Мак-Клінток (Harriet Creighton, Barbara McClintock) уперше спостерігали рекомбінацію хромосом кукурудзи під мікроскопом.

1935

- Ніколай Тимофеєв-Ресовський, Циммер (Karl Zimmer) і Дельбрюк (Max Delbruck), базуючись на залежності кількості мутацій від радіаційної дози, оцінили розмір гена, установивши, що ген - це велика органічна молекула.

1930-ті

- Райт, Фішер і Холдейн (Sewal Wright, Ronald Fisher, John Haldane) створили генетику популяцій і зробили її теоретичною базою еволюціонної біології.

1941

- Бідл і Тейтум (George Beadle, Edward Tatum), досліджуючи Neurospora crassa, установили вплив спадковості на біохімічні процеси та сформулювали принцип "один ген - один фермент".

1944

- Ейвери, Мак-Леод і Мак-Карті (Oswald Avery, Colin McLeod, Maclyn McCarty) уперше здійснили трансформацію бактерій і довели роль ДНК як генетичного матеріалу.

1944

- Мак-Клінток відкрила існування мобільних елементів у геномі кукурудзи.

1950

- Чаргафф (Erwin Chargaff) установив, що кількість аденіну в ДНК дорівнює кількості тиміну, а кількість гуаніну - кількості цитозину (правила Чаргаффа).

1952

- Херші та Чейз (Alfred Hershey, Martha Chase) показали, що тільки ДНК бактеріофага є інфікуючим агентом.

1953

- Франклін і Уїлкінс (Rosalind Franklin, Maurice Wilkins) отримали ключові рентгенограми фібрил ДНК, які вказували на регулярну спіральну структуру молекули.

1953

- Уотсон і Крік (James Watson, Francis Crick), базуючись на рентгенограмах і правилах Чаргаффа, розробили модель структури ДНК і сформулювали принцип комплементарності.

1955

- Корнберг (Arthur Kornberg) отримав першу ДНК-полімеразу й дослідив її властивості.

1957

- Крік сформулював "центральну догму молекулярної біології».

1958

- Мезельсон і Сталь (Matthew Meselson, Franklin Stahl) продемонстрували напівконсервативний Механізм реплікації ДНК.

1961

- Бреннер, Жакоб (Sydney Brenner, Franęois Jacob) і Мезельсон установили роль мРНК як проміжного переносника інформації при експресії білкових генів.

1961

- Жакоб і Моно (Jacques Monod) описали першу систему регуляції транскрипції - у лактозному опероні E. coli.

1966

- Ніренберг і Корана (Marshall Nirenberg, Gobind Khorana) закінчили розшифрування генетичного коду.

1970

- Сміт (Hamilton Smith) відкрив першу рестриктазу.

1970

- Темін і Балтімор (Howard Temin, David Baltimore) відкрили зворотну транскриптазу.

1972

- Берг (Paul Berg) створив першу рекомбінантну ДНК.

1975

- Максам і Гілберт (Allan Maxam, Walter Gilbert) і Сангер (Frederick Sanger) запропонували два Методи секвену- вання ДНК.

1976

- Створено першу генноінженерну компанію - Genentech.

1977

- Сангер і співавт. встановили послідовність першого геному - бактеріофага фХ-174.

1977

- У лабораторіях Робертса й Шарпа (Richard Roberts, Phillip Sharp) установлено мозаїчну будову (наявність інтронів) еукаріотичних генів.

1982

- Створено першу загальнодоступну базу даних послідовностей ДНК GenBank.

1984

- Джефрі (Alec Jeffreys) розробив молекулярний метод ідентифікації особин - фінгерпринтинг ДНК.

1985

- Мелліс (Kary Mullis) розробив революційний молекулярно-генетичний метод - полімеразну ланцюгову реакцію.

1990

- Започатковано роботи з установлення геному людини.

1995

- Установлено послідовність перших прокаріотичних геномів - бактерій Hemophilus influenzae та Mycoplasma genitalium.

1996

- Установлено послідовність першого еукаріотичного геному - дріжджів Saccharomyces cerevisiae.

2001

- Установлено послідовність геному людини.

2007

- Протягом двох місяців установлено послідовність двох перших індивідуальних геномів - Джеймса Уотсона та Крейга Вентера (J. Craig Venter).