Фізіологія людини - Вільям Ф. Ґанонґ 2002

Ендокринна система, метаболізм і репродуктивна функція
Мозкова речовина і кора надниркових залоз
Кора надниркових залоз - Ефекти надниркових андрогенів і естрогенів

Андрогени

Андрогени - це гормони, які посилюють ефекти маскулінізації і стимулюють білковий анаболізм та ріст (див. Розділ 23). Тестостерон з яєчок є найактивнішим андрогеном, а андрогени надниркових залоз мають активність, на 20% меншу. Секреція надниркових андрогенів контрольована АКТГ і, можливо, гіпофізарним наднирковим андрогеностимулювальним гормоном (див. Розділ 23), однак не гонадотропінами. Концентрація дегідроепіандростерону у плазмі досягає максимуму (150-200 нг/дл) у віці 25 років

у нормальних чоловіків і жінок, і стійко знижується в старшому віці (див. рис. 23-11). Всі, крім близько 0,3% циркулювальних гормонів, зв’язані у сульфати. Секреція надниркових андрогенів така ж висока у кастрованих чоловіків і жінок, як і в нормальних чоловіків. Отже, зрозуміло, що ці гормони спричинюють дуже слабкий маскулінізаційний ефект, якщо вони продуковані у нормальних кількостях. Однак вони можуть призводити до помітної маскулінізації у випадку надмірної секреції. У дорослих чоловіків надлишок надниркових андрогенів просто виділяє наявні ознаки, проте у препуберантних хлопчиків він може спричиняти передчасний статевий розвиток вторинних статевих ознак без тестикулярного росту (швидкозріла псевдостатева зрілість). У жінок їхній надлишок спричинює жіночий псевдогермафродитизм і андрогенітальний синдром (див. рис. 20-11). У клініці деякі практикуючі лікарі рекомендують ін’єкції дегідроепіандростерону для подолання ефектів Старіння (див. Розділ 1), однак результати досі суперечні.

Естрогени

Наднирковий андроген - андростендіон - перетворюється у тестостерон і естрогени (ароматизовані) у Кров’яному руслі. Він є важливим джерелом естрогенів у чоловіків і жінок після менопаузи (див. Розділ 23).