Військова гігієна з гігієною при надзвичайних ситуаціях - К.О. Пашка 2005
Основи організації та проведення санітарного нагляду і медичного контролю за харчуванням особового складу військ та населення у польових умовах
Профілактика харчових отруєнь
Харчові отруєння - це захворювання з гострим або хронічним перебігом, які виникають внаслідок вживання страв або харчових продуктів, що заражені певними видами мікроорганізмів та їх токсинами або містять токсичні речовини немікробного походження. Загальна Класифікація харчових отруєнь подана в таблиці 4.2.
Спільними ознаками отруєнь із гострим перебігом, різних за етіологією, патогенезом та клінічною картиною є, зазвичай, раптовий (але не завжди) початок, короткий інкубаційний період (від 20 хв до 24 год, деколи і довший); короткочасний перебіг з явищами загальної інтоксикації та розладу роботи шлунково-кишкового тракту - біль в ділянці живота, блювота, пізніше пронос, загальна слабість, порушення діяльності серцево-судинної системи тощо; часто одномоментно захворює значна група осіб, що вживали одну і ту ж їжу; не контагіозність; швидке закінчення спалаху після усунення джерела його виникнення.
Таблиця 4.2 Класифікація харчових отруєнь (за В.І. Ципріяном)
|
Група отруєнь |
Підгрупа отруєнь |
Чинник захворювання |
|
|
1 |
2 |
3 |
|
|
Т оксикоінфекції |
Бактерії роду E. Соli (ентеропатогенні серовари) Бактерії роду Proteus (mirabilis et vulgaris) Ентерококи (Str. Faecalis var liguefaciens et zymogenes) Спороносні анаероби (Cl. Perfringens) Спороносні аероби (Bac. Cereus) Патогенні галофіли (Vibrio parahaemoliticus) Маловивчені мікроорганізми (Citrobacter, Hafnia, Klebsiella, Edvardsiella, Yersinia, Pseudmonas, Aeromonas тощо) |
||
|
Мікробні |
Токсикози |
Бактеріотоксикози Мікотоксикози |
Ентеротоксигенні стафілококи (Staphylococcus aureus), Cl. botulinum Гриби роду Aspergillus Гриби роду Fusarium Гриби роду Claviceps purpurea |
|
Міксти |
(змішаної етіології) |
Bac. сereus. і ентеротоксигенний стафілокок, B. рroteus і ентеротоксигенний стафілокок |
|
Отруєння немікробного походження виникають внаслідок тривалого надходження з їжею незначної кількості отруйних речовин, для яких характерна матеріальна або функціональна кумуляція (хлороорганічні отрутохімікати, солі миш’яку, ртуті тощо). Отруєння можуть мати підгострий або хронічний перебіг.
Визначальним чинником у виникненні харчових токсикоінфекцій є надходження в Організм людини разом з їжею масивних доз живих хвороботворних мікроорганізмів. Для харчових токсикоінфекцій характерною є сумісна дія на організм живих мікроорганізмів та токсичних речовин, які утворюються при загибелі цих мікроорганізмів у шлунково- кишковому тракті людини. Харчові інтоксикації спостерігаються при надходженні в організм людини з їжею лише токсинів, які виділяються окремими видами мікроорганізмів (стафілококами, паличками ботулінусу тощо).
Попередити виникнення харчових отруєнь може:
1) суворе дотримання санітарно-гігієнічних вимог:
- при отриманні, підвозі, зберіганні та видачі харчових продуктів;
- під час кулінарної обробки продуктів, особливо тих, що швидко псуються, при приготуванні їжі, її зберіганні та роздачі особовому складу;
- у приміщеннях продовольчих складів, кухонь, їдалень, а також утримання в чистоті технологічного, холодильного та немеханічного обладнання і столово-кухонного посуду;
2) належне дотримання правил особистої гігієни кухарським та обслуговуючим персоналом кухонь - їдалень, особами добового наряду на кухні, працівниками продовольчих складів та водіями спеціально виділеного для підвозу продуктів транспорту.
Последнее обновление: 05/02/2024
Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.
Что было обработано:
- устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
- редакционное упорядочивание содержания;
- унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
- проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.
Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.