Військова гігієна з гігієною при надзвичайних ситуаціях - К.О. Пашка 2005
Основи організації санітарно-гігієнічних заходів у наземних військах при надзвичайних станах мирного часу та у воєнний час. Гігієна польового розміщення військ та населення
Особливості санітарно-гігієнічного контролю за видаленням нечистот і покидьок з корабля
Санітарно-гігієнічний контроль за видаленням нечистот і покидьок із корабля передбачає нагляд за санітарним станом обладнання стічної і фанової систем - умивальниками, гальюнами, пісуарами, устаткуванням для збору та видалення сміття й відходів.
Розміщення гальюнів повинно бути зручним для цілодобового користування ними. Двері в гальюни повинні бути водонепроникні та з комінгсом. Кількість місць у гальюнах передбачається із розрахунку: одне «вічко» на 25 чоловік, один пісуар на 40 чоловік.
На бокових перегородках гальюнів необхідно обладнувати поручні-підлокітники, за які можна було б триматися під час гойдання.
Забороняється проводити фанові труби через приміщення для житла і медичного та продовольчого призначення, а також через цистерни з водою.
Зовнішні труби фанових систем при розташуванні їх вище ватерлінії повинні бути висунуті дещо за борт, щоб стічні води не забруднювали його. До них приєднують також спеціальні патрубки з носиками і незворотними клапанами, які закривають отвори труб при ударі хвилі. При розташуванні отворів для фанових труб нижче ватерлінії в місці їх виходу встановлюють коліно з фланцем для приєднання до фанової труби клінкета.
Зазвичай, гальюни, пісуари та цистерни для збору фекальних і рідких покидьок промивають забортною водою.
У приміщеннях гальюнів повинен бути інвентар для проведення вологого прибирання із застосуванням дезінфікуючих розчинів. Щітки, швабри, відра, що використовуються для прибирання в гальюнах, необхідно зберігати окремо від іншого прибирального інвентарю. Вони повинні мати розпізнавальні знаки (маркування) та регулярно дезінфікуватися.
Сидіння унітазів необхідно мити милом і содою, а при забрудненні їх нечистотами - додатково дезінфікувати. Ручки вхідних дверей, спускні ручки і ланцюжки промивних баків, поручні-підлокітники не рідше одного разу на день, а при наявності випадків шлунково-кишкових захворювань - декілька раз на добу, необхідно протирати дезінфікуючими розчинами.
Забороняється встановлювати під пісуарами лотки або ящики з тирсою чи порошком хлорного вапна для затримання сечі. Необхідно забезпечити хороший стік і періодично промивати їх.
При появі на кораблі масових шлунково-кишкових захворювань для осіб, які захворіли, виділяють один із гальюнів рядового або старшинського складу.
Для забезпечення безперебійної роботи стічної системи треба дотримуватись відповідних технічних вимог:
- труби прокладати з нахилом для безперешкодного стікання рідини;
- обладнати труби, які відводять стічну воду, забортні отвори і труби від шпігатів автоматичними клапанами;
- для попередження промерзання труб, які виходять за борт, поблизу їх виходу назовні облаштувати місцевий підігрів від парового опалення;
- обладнувати самостійні магістралі для стоку води за борт із лазень, душових, приміщень медичного призначення і камбузів;
- на стічних трубах під умивальниками потрібно встановлювати сифони з гідравлічним затвором, а під буфетними і камбузними мийками - сифони з отворами, які закриваються корками, для очищення від залишків їжі; для промивання труб нижче сифона ставлять спеціальний патрубок для приєднання шланга;
- у магістральних трубах, по яких відводяться стічні води, робити отвори для їх очищення, які щільно закривають корками, та встановлювати патрубки для під’єднання промивного шланга;
- цистерни для збирання стічних вод треба розміщувати окремо від цистерн для питної води та води для миття; таких цистерн повинно бути не менше двох (при наявності однієї цистерни, вона повинна бути розділена перегородкою на дві ємності на випадок ремонту, очищення або промивання однієї із них); вивідні труби із цистерн для збирання брудної води не повинні бути розташовані поблизу отворів труб для забирання забортної води, яка використовується також і для промивання цистерн;
- труби для звичайних стічних вод не повинні з’єднуватися з фановими трубами.
При здійсненні санітарного нагляду за стічною системою і її обладнанням слід звертати увагу на утримання в чистоті шпігатів, отворів забортних вивідних труб, підтримання достатньої пропускної здатності, періодичність очищення і дезінфекцію, яку проводять методом пропускання через неї дезінфікуючого розчину.
Тверді покидьки і сміття на кораблі збирають в спеціально призначені для цього ємності із оцинкованого заліза, які щільно закриваються кришками. В міру їх заповнення вміст видаляють через спеціальні рукави для сміття. Приймальний (верхній) отвір такого рукава повинен бути розміщений вище рівня верхньої палуби (вище фальшборту), а нижній отвір - відкриватися над ватерлінією, він може бути м’яким для створення можливості викидання сміття в баржу або плотики, які стоять біля борту.
Рукави для сміття повинні періодично промиватися водою із шланга.
У відкритому морі сміття і покидьки з корабля викидають безпосередньо за борт, а при стоянці на рейдах - в сміттєзбиральну баржу або плотики, які розміщені біля корабля. З плотиків сміття щоденно перевантажують в сміттєзбиральну баржу.
При стоянці корабля в гавані все сміття з нього виносять в ємності, які розміщують на березі, для цього доцільно використовувати металічні оцинковані баки з кришками. Взимку викидати сміття на лід забороняється.
Випускання нечистот, брудної води і видалення сміття безпосередньо в море повинно припинятися за 30 хвилин до початку купання.
Последнее обновление: 05/02/2024
Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.
Что было обработано:
- устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
- редакционное упорядочивание содержания;
- унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
- проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.
Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.