Цитологія, загальна гістологія та ембріологія - В. К. Напханюк 2002

Мікроскопи. Техніка мікроскопування
Техніка мікроскопування
Флюоресцентна мікроскопія

Основною перевагою методу флюоресцентної (люмінесцентної) мікроскопії є можливість прижиттєвих спостережень цитологічних об’єктів, у тому числі й проведення на живому нефіксованому матеріалі деяких цито- і гістохімічних реакцій, причому в такому разі метод відзначається надзвичайною чутливістю та специфічністю.

Сутність флюоресценції полягає в тому, що атоми та молекули деяких речовин, поглинаючи короткохвильові промені, переходять у збуджений стан. Зворотний перехід із збудженого стану до нормального супроводжується випроміненням світла, але з великою довжиною хвилі. Загальна схема флюоресцентного мікроскопа мало чим відрізняється від звичайного світлового мікроскопа (рис. 2). Як джерела світла у флюоресцентному мікроскопі для збудження флюоресценції застосовують ртутні і ксенонові лампи надвисокого тиску з високою яскравістю в межах спектра 0,25-0,4 мкм (ближнє ультрафіолетове проміння) та 0,4-0,5 мкм (синьо-фіолетове проміння), які горять в режимі перерозжарювання.

Промені від джерела світла колекторною лінзою і дзеркалом спрямовуються на конденсор мікроскопа, який конденсує їх на препараті. Препарат у променях його видимої флюоресценції розглядається або фотографується за допомогою звичайної системи мікроскопа. За ходом променів введено два світлофільтри, перший з яких виділяє із загального випромінення джерела світла промені у вузькій спектральній ділянці (сині або довгохвильові ультрафіолетові), що використовуються для флюоресценції препарату, другий — поглинає ці промені, але пропускає промені власне флюоресценції, випромінювані самим препаратом.