Цитологія, загальна гістологія та ембріологія - В. К. Напханюк 2002

Мікроскопи. Техніка мікроскопування

Провідна роль у вивченні курсу гістології, цитології та ембріології належить практичним заняттям, на яких студент самостійно працює з мікропрепаратами, вивчає деталі будови клітин, тканин та органів. Без такого підходу неможливо, користуючись тільки підручником і атласом, розібратися в складній структурній організації живої матерії. Тому тільки уважний і вдумливий аналіз кожного препарату, який вивчається, дає змогу зрозуміти будову та функцію органа, складні об’ємні співвідношення його частин, засвоїти та запам’ятати той величезний обсяг матеріалу, що накопичили сучасні Цитологія, Гістологія та Ембріологія, які разом із нормальною анатомією, фізіологією і біохімією є фундаментом спеціальної теоретичної підготовки лікаря. Основне місце на практичних заняттях з курсу гістології, цитології та ембріології належить вивченню мікроскопічних препаратів, що поглиблює і закріплює знання, одержані на лекціях та в процесі самостійної роботи з підручником і атласом.

Досліджуючи гістологічні та ембріологічні препарати, їх слід обов’язково зарисовувати, що дасть можливість краще вивчити препарат, виділити основні структури і звернути увагу на такі деталі, які можуть випадати з поля зору. Крім цього, рисунок допомагає запам’ятати препарат, закріпляє зорове уявлення, отже, забезпечує краще сприймання фактичного матеріалу. Тому для практичних занять студент повинен мати альбом і набір кольорових олівців.

Робота студента в гістологічній лабораторії неможлива без вивчення будови мікроскопа, техніки мікроскопування, знання методів гістологічних досліджень.



Последнее обновление: 05/02/2024

Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.

Что было обработано:

  • устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
  • редакционное упорядочивание содержания;
  • унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
  • проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.

Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.